Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Два університети підписали історичну угоду про компенсацію за рабство на Карибських островах

Університет Ґлазґо у Шотландії. Фотографія: Уго Кадавес, CC BY 2.0.

[Посилання в статті ведуть на сторінки англійською мовою, якщо не вказано інше]

Нещодавно проректор Университету Вест-Індії професор Хіларі Беклс і головний операційний менеджер Університету Ґлазґо доктор Девід Дункан підписали історичну угоду про компенсації за рабство — документ став першим з 1838 року, коли відбулось повне звільнення людей, поневолених Британською імперією.

Ніколи раніше університет Великобританії, який отримував вигоду з рабства, не просив вибачення за свої дії, а в даному випадку, — що немаловажно, — слова виявились підкріплені ділом. Підписання угоди на суму 20 мільйонів британських фунтів (24 308 500 доларів США) відбулось напередодні Дня звільнення від рабства, який щорічно відзначається багатьма регіональними територіями, що цілком доречно, якщо згадати, що саме тоді, 181 рік тому, відбулось повне і остаточне звільнення рабів. Угоду уклали 31 липня 2019 року в ямайській штаб-квартирі регіонального відділення Університету Вест-Індії в Кінгстоні.

Двадцять мильйонів — це лише символічна доля у порівнянні з сумоювиплаченою урядом Великобританії рабовласникам в якості компенсації за відміну рабства. Кошти підуть на наукові дослідження та інші спільні проекти розвитку, які ці університети планують проводити протягом наступних двадцяти років під егідою Ґлазґо-Карибського дослідницького центру з питань розвитку (Glasgow-Caribbean Centre for Development Research), що знаходиться в їх спільній власності та управлінні. Ініціатива буде направлена на пошук рішень для найбільш гострих проблем розвитку, з якими стикаються країни Карибського басейну, в тому числі в області економіки, громадського здоров'я і навіть питань самобутності культури. Центр планується відкрити до вересня 2019 року в кампусах обох університетів.

Університет Вест-Індії, кампус Мони, Кінгстон, Ямайка, 17 листопада 2017 року: проректор університету професор Хіларі Макдональд Беклс (зліва) і директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард (справа). Фотографія: МВФ/Кристоф Русинські, CC BY-NC-ND 2.0.

З самого моменту свого обрання на посаду голови Регіональної комісії по відшкодуванню збитків КАРИКОМ у 2013 році професор Беклс працював на передовому рубежі регіонального лобі з покриття збитків, «прокладаючи шлях до примирення, істини і справедливості по відношенню до жертв рабства та їх нащадків».

У 2019 році в інтерв'ю місцевому журналу Caribbean Beat [«Карибський пульс» — прим. перекл.], він зізнався, що приналежність до «покоління Віндраш [рос]» визначила його долю, позначивши «втягнутість в аспекти “чорного шляху”». Крім того, він особливо відмітив «трансформуючу силу» Университету Вест-Індії (який на сьогодні знаходиться в числі п'яти відсотків кращих університетів світу) у формуванні життєздатного, стабільного регіону:

The last fifty years, we’ve built the Caribbean out of the colonial rubble. The issues in front of us this time are very different. An important role of UWI is to help clarify this historic moment and develop conversations about the next half-century. […] My focus was always on economic development and the role that education can play in the economic transformation of our societies. […]

Reparations is connected to economic development. […] I’m the vice president of the UNESCO Global Slave Routes project, the chairman of the CARICOM Reparations Commission, along with other hats. I’m responsible for developing a framework for the research of slavery on a global basis. I spend a lot of time in Africa, Latin America, and Asia looking at how black slavery was globalised. Everything is connected. Britain has a role to play in putting back some of the money it milked from the Caribbean for its own development. Having achieved its own transformation, we’ve been left with the results of that extraction. I believe we have a right! Britain should return to the scene of the crime, and participate in cleaning up the mess it left behind.

За останні п'ятдесят років ми збудували Криби на уламках колоніалізму. Тепер перед нами стоять абсолютно інші завдання. Значима роль Університету Вест-Індії полягає в тому, щоб не тільки сприяти проясненю цього історичного моменту, але і налагодити переговори про прийдешню половину століття. […] Я завжди приділяв першочергову увагу економічному розвитку і тій ролі, яку освіта здатна зіграти в економічному перетворенні наших суспільств. […] Виплата компенсації пов'язана з економічним розвитком. […]

Крім того я обіймаю посаду керівника всесвітного проекту ЮНЕСКО «Невільничий шлях» [рос], а також є головою Комісії по відшкодуванню збитків КАРИКОМ. У мої обов'язки входить створення належних умов для організації науково-дослідницької діяльності з рабства в світових масштабах. Я багато часу проводжу в Африці, Латинській Америці й Азії, вивчаючи процес глобалізації «чорного рабства». Все взаємопов'язано. Великобританії ще прийдеться зіграти свою роль, повернувши частину тих грошей, які вона викачала з Карибського регіону на власний розвиток. В той час як вони досягали успіху і процвітання, ми залишились ні з чим. Я вважаю, що у нас є право! Великобританія повинна повернутися на місце злочину і разом з нами розгрібати полишений після себе бардак.

На тлі багаторазового ухиляння Великобританії від теми покриття шкоди цей Меморандум про взаєморозуміння з Університетом Ґлазґо, став епохальнимзаслуговує усіляких похвал. Професор Беклс високо оцінив позицію Университету Ґлазґо, зазначивши, що «неетичний університет не може бути неперевершеним», а також додав, що угода свідчить про «високі моральні підвалини» навчального закладу.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.