Джерело: фейсбук-сторінка Комісі] з референдуму Бугенвіля (Bougainville Referendum Commission)

Понад 180 000 бугенвільців взяли участь у референдумі з 23 листопада по 7 грудня і більшістю проголосували за незалежність замість розширеної автономії від Папуа-Нової Гвінеї.

pic.twitter.com/dGllin6ZPf

— Bougainville Referendum Commission (@BRC2019) December 11, 2019

Результати бугенвільського референдуму – 11 грудня 2019
Кількість голосів за розширену автономію: 3 043
Кількість голосів за незалежність: 176 928
Кількість недійсних виборчих бюлетенів: 1 096
Загальна кількість порахованих бюлетенів: 181 067

— Комісія з референдуму Бугенвіля  (@BRC2019) 11 грудня, 2019

Бугенвіль — це вулканічний острів у Тихому океані, що знаходиться на схід від основної території Папуа-Нової Гвінеї. Географічно регіон є частиною Соломонових островів, адміністративно входить до складу незалежної держави Папуа Нова Гвінея.

У 1988 році на Бугенвілі вибухнула громадянська війна через соціальний та екологічний влив шахти «Пангуна», яка знаходилась під управлінням австралійської компанії. Заворушення відбувалися через те, що діяльність копальні не була на користь місцевому населенню. У відповідь центральний уряд Папуа-Нової Гвінеї розгорнув на острові війська, що призвело до збройного конфлікту. Військова криза тривала роками і забрала тисячі життів, аж поки у 2001 році не було підписано мирну угоду, що призвела до появи Автономного Уряду Бугенвіля. Угода також гарантувала проведення референдуму за незалежність чи за автономію Бугенвіля у складі Папуа-Нової Гвінеї.

Парламент Папуа-Нової Гвінеї прийме остаточне рішення, коли отримає результати референдуму.

В цей час Бугенвіль вже святкує успіх:

Its #Independence for the people of #Bougainville. 176,928 voted for #Option2 while 3,043 opted for #GreaterAutonomy from #PNG. pic.twitter.com/VGosBJ6Wbe

— makereta komai (@burebasgal) December 11, 2019

Це  #Independence [незалежність] для людей  #Bougainville [Бугенвіля]. 176 928 виборців проголосували за #Option2 [варіант 2, за незалежність] у той час, коли 3 043 виборців обрали #GreaterAutonomy [розширену автономію] з #PNG [ПНГ — акронім до Папуа-Нова Гвінея].

Комісія з референдуму Бугенвіля оприлюднила заяву, підкресливши важливість результатів:

The Referendum roll had equal numbers of women and men voting

The Referendum roll had 25 percent first-time voters

The voter turnout of at least 85 percent was high when compared with international democratic electoral experience, and is the highest of any electoral process in Papua New Guinea

The informal vote of 1,096 was low when compared with international democratic electoral experience and national elections.

У списках учасників референдуму була рівна кількість жінок і чоловіків.

У списках учасників референдуму було зареєстровано 25 відсотків людей, що голосували вперше.

Явка виборців була принаймні на 85 відсотків вищою у порівнянні з міжнародним досвідом проведення демократичних виборів, також це була найвища явка серед усіх виборчих процесів у Папуа-Новій Гвінеї.

Кількість незареєстрованих голосів — 1 096 — була низькою, порівняно з міжнародним досвідом проведення демократичних виборів та національного голосування.

Ось кілька фото бугенвільців під час референдуму. Багато людей з захопленням брали участь у цьому історичному голосуванні, особливо ті, хто пережив довгі роки громадянської війни.

Yesterday my father cast his vote in the #Bougainville referendum. I lost 2 brothers during the crisis, and like countless others, reflect on the legacy of the conflict everyday. May we have a lasting peace. pic.twitter.com/OYzCzKNL7p

— Joseph Nobetau (@JosephNobetau) November 28, 2019

Вчора мій батько проголосував на #Bougainville [бугенвільському] референдумі. Я втратив 2 братів під час військової кризи, і як незліченна кількість інших [наших співвітчизників], щодня роздумую над наслідками конфлікту. Хай в нас буде тривалий мир.

In #Bouganville mother's carry ballot boxes the traditional way. They say they handle their children's future with care. “Give us what we want” Escorted by police & traditional chanting..singsing Kaur pairap lo arawa lo bik sun… ( Words & Pics ?? by June Magasu) @Scott_Waide pic.twitter.com/DdHgikrof2

— Georgina Kekea (@ginakekea) November 29, 2019

У Бугенвілі матері несуть виборчі урни традиційним способом [за спиною]. Вони кажуть, що так дбайливо тримають майбутнє своїх дітей. «Дайте нам те, що ми хочемо». Під супровдом поліції… співаючи «Kaur pairap lo arawa lo bik sun…» (слова і фотографії Джун Магасу)

Counting will conducted in 3 shifts of 8 hours & results are expected by at least Tuesday next week. Formal announcement will be made by Referendum chairman Bertie Ahern. #BougainvilleReferendum #PeaceByPeacefulMeans @ForumSEC @PACNEWS1 pic.twitter.com/9LrCul8xW5

— makereta komai (@burebasgal) December 6, 2019

Підрахунок буде відбуватись у три зміни по 8 годин, і очікується, що результати будуть оприлюднені принаймні до вівторка наступного тижня. Формальне оголошення буде зроблено головою комісії з референдуму Берті Агерном.

Але також є й ті бугенвільці, хто вважає, що референдум також мав би бути можливістю висвітлити інші важливі проблеми, дотичні до мирного процесу, як наприклад виплати жертвам військового конфлікту. Фейсбук-група «Голоси мовчазного Бугенвіля» нагадує владі про необхідність дотримання прав людини і розгляду звернень «тихих» жертв війни. Хенні Куїперс, учасник групи, виступив від імені сімей, що шукають справедливості після страждань, пережитих протягом війни:

We the innocent victims of this war will never be free and the war will never end for us psychologically until our human rights, our Constitutional rights which were deprived of us as Bougainvilleans and Papua New Guineans have been addressed and sorted out by the PNG government and our ABG leaders.

Ми, невинні жертви цієї війни, ніколи не будемо вільними, і психологічно ця війна ніколи не закінчиться для нас, поки права людини, наші конституційні права, які були відібрані у нас як бугенвільців і папуановогвінейців, не будуть розглянуті і враховані урядом Папуа-Нової Гвінеї та лідерами автономного уряду Бугенвіля.

Перекладач: Демченко Іван