Скріншот з пісні Pir на YouTube (добросовісне використання). Пісня була відредагована та перезавантажена після критики.

Перекладач: Христина Бедрійчук

Це не звичайна пісня.  Тривалістю 16 хвилин, пісня «Pir»,  написана і зрежисована співаком Пракашем Сапутом,  є імовірніше мелодрамою, яка демонструє важку долю маоїстського особового складу, який підтримував десятирічне повстання у Непалі і брав участь у цій боротьбі. Ця пісня не лише змушує вас співчувати героям, а й подекуди плакати.

Пісня досягла позначки 10 мільйонів переглядів за тиждень, після того, як була завантажена Пракашем на Youtube 11 березня, 2022 року, однак після запеклих дебатів була відредагована й перезавантажена.  Наступна прем’єра на Youtube відбулася 19 березня, 2022 року, й пісня вже набрала 5,6 мільйона переглядів на момент написання статті.

«Pir» показує як деякі маоїстські товариші по зброї прийшли до влади та отримали посади в уряді, коли іншим довелося виконувати чорну роботу й навіть покинути країну, щоб стати трудовими мігрантами.

Від повстання до уряду

Маоїстське повстання розпочалося у 1996 році та мало на меті скасування монархії та встановлення народної республіки в Непалі. Згідно з даними Центру обслуговування неформального сектору (INSEC), провідної непальської правозахисної організації, війна з 1996 до 2006 року призвела до загибелі понад 13,000 тисяч людей та ще 1,300 вважаються зниклими безвісти. Війна закінчилася, коли маоїсти підписали Всеосяжний мирний договір 21 листопада 2006 року. У 2008 році Пушпа Камал Дагал «Прачанда», лідер Комуністичної партії Непалу (маоїст) був обраний прем’єр-міністром. Ще один лідер маоїстів, Бабурам Бхаттараї, став прем’єр-міністром у 2011 році, а у 2016 році на посаду прем’єр-міністра повернувся Прачанда.

Скріншот з пісні «Пір» на YouTube. Добросовісне використання.

Звинувачують у підриві народної війни

Через пісню (непальською мовою), глядачі можуть побачити й відчути страждання пари колишніх маоїстів. Чоловік мало заробляє, продаючи м’ясо, та не в змозі сплатити навіть оренду. Тож його дружина їде на заробітки за кордон, залишивши з ним їхню доньку. Однак, вона потрапляє в полон і просить про порятунок. Чоловік звертається до міністра, з яким воював під час громадянської війни. Але міністр не бажає його впізнавати й відхиляє прохання чоловіка.

Хоча більшості непальських глядачів пісня сподобалася, маоїсти звинуватили Сапута в підриві громадянської війни, а деякі попередили про  можливі наслідки, якщо  він не видалить пісню.

Користувач Twitter з Непалу Пракріті Хадка зазначив:

What a great choice of words, lyrics, actors, storyline.#Pir by #PrakashSaput such a conscious cinema, great art. So very courageous and admitting and telling of today’s situation and the harsh outcome of the most futile civil war that we the people of Nepal had to go through!

— Prakriti Pahari (@Prakriti_Pahari) March 14, 2022

Який чудовий вибір слів, тексту, акторів, сюжету. # Pir від #PrakashSaput – це таке свідоме кіно, велике мистецтво. Це дуже сміливо, і є визнанням і розповіддю про теперішню ситуацію й жорстокі наслідки найменш результативної громадянської війни через яку довелося проходити народу Непалу!

Prakriti Pahari (@Prakriti_Pahari), 14 березня, 2022

Колишній прем’єр-міністр Непалу і колишній очільник громадянської війни,  Бабурам Бхаттараї написав у Twitter:

‘तथ्यबाट सत्य खोज’मार्क्सेली चिन्तनपद्धतिले भन्छ।अनुसन्धानको क्रममा मैले प्रत्यक्ष बुझेको छु-महिलाहरू आफ्नो सन्तान र लोग्नेको उपचारनिम्ति देह बेच्न बाध्य छन्।हिजो जनमुक्तिकानिम्ति बन्दुक बोक्नेहरू पेट पाल्न देह बेच्दैछन्!तीतो सत्य स्वीकारौं;समाधान खोजौं;@PrakashSaput लाई नसरापौं! https://t.co/XGNBfMd4OE

— Baburam Bhattarai (@brb1954) March 13, 2022

Марксистська філософія каже: «шукай правду серед фактів». Я чітко зрозумів під час дослідження, що жінки змушені продавати своє тіло задля лікування своїх дітей і чоловіків. Ті, хто вчора боровся за визволення народу, продають тіло, щоб заробити на хліб. Приймімо гірку правду, знайдімо рішення та не проклинаймо @PrakashSaput!

У попередній версії було показано, як чоловік після того, як дружина вирушила на заробітки, зустрічається із жінкою, яка воювала разом з ним, та, яка тепер займається проституцією.

Журналіст Сударшан Хатівада написав у Twitter:

श्रीमती विदेशिएको केही महिनामा एकजना पुरुष (मार्क्सवादी चेत भएको) परस्त्रीगमन गर्न हतारिन्छ । यसमा कसैको प्रश्न पढ्न पाइँदैन। सन्तानको शिक्षा र भरणपोषणका लागि देहव्यापार गर्न बाध्य योद्धाको बाध्यतामाथि प्रश्नैप्रश्न छन् । पितृसत्ता भनेको सायद यही होला । #पिर #Pir #prakashsaput

— Sudarshan Khatiwada (@sudarshan_kha) March 13, 2022

Чоловік (свідомий марксист) збирається зайнятися сексом з іншою жінкою лише через кілька місяців після того, як дружина вирушила в іншу країну. Ні в кого не виникає запитань щодо цього. Натомість, багато дискусій про те, що жінка-воїн змушена займатися проституцією заради навчання і виховання дитини. Можливо, це через патріархат.

Ця сцена зустрічі протагоніста із товаришкою по зброї, яка змушена займатися проституцією, призвела до народних дебатів та є видаленою із теперішньої версії. У розмові з Національною агенцією новин Непалу, Пракаш Сапут сказав, що ця сцена затьмарила інші позитивні аспекти пісні.

Пракаш стверджував, що персонажі пісні були створені на основі його спілкування із колишніми маоїстськими бійцями. Перед тим, як редагувати та знову завантажувати пісню, він опублікував допис у Facebook:

…'पिर'बाट मैले युद्धकै जग/ बलमा व्यवस्था परिवर्तन भएको तर अवस्था परिवर्तन नभएको भन्न मात्रै खोजेको हौं। समानताको लागि एकसाथ लडेका कमरेडहरु बिचमा बढ्दै गएको असमान दूरी देखाउन खोजेको हौं।…

« …За допомогою «Pir» я лише хотів сказати, що попри зміну режиму, ситуація не змінилася. Я хотів показати зростання нерівності між життями товаришів по зброї, які разом боролися за рівність».

Однак, «Pir» – це не перше відео в Непалі, яке довелося редагувати та перезавантажувати. У лютому 2019 року, пісня «Lutna sake lut, Nepal mai ho chhut», що перекладається як «Грабуй, якщо можеш, це дозволено тільки в Непалі» довелося видалити із Youtube, незважаючи на популярність, після того, як співак Пашупаті Шарма отримав погрози від Комуністичної партії Непалу (Об’єднана марксистсько-ленінська партія). Пісня уражала корупцію у країні. Обидвох співаків засуджують за політичну вмотивованість та напад на певних політичних лідерів.

Оскільки їхня свобода вираження підривається, навряд чи, вони створюватимуть пісні, які викривають політичні чи соціальні злочини у майбутньому. Інші співаки й митці також двічі подумають перед створенням подібних пісень.

Перекладач: Христина Бедрійчук