Зображення Крістіана Лю. Безкоштовне використання за ліцензією Unsplash.

Венеціанська комісія Ради Європи опублікувала 26 серпня терміновий висновок стосовно нещодавно ухвалених у Грузії поправок до так званого закону з приводу прослуховування телефонних розмов.

Венеціанська комісія Ради Європи опублікувала свій терміновий висновок щодо #грузинського законопроекту про #прослуховування, ухваленого Парламентом 7 червня 2022 року та ветованого Президентом.

Законопроект ухвалили поспіхом і він потребує доопрацювання.

Текст термінового висновку: https://t.co/DG9ol3KdEt

- Венеціанська комісія (@VeniceComm) 28 серпня 2022 р.

Комісія заявила, що «законопроект про внесення змін до процедури застосування Грузією негласних слідчих заходів був ухвалений поспіхом і потребує як оцінки впливу, так і детальнішого обґрунтування».

Комісія мала на увазі перелік поправок щодо прослуховування до Кримінально-процесуального кодексу, які були ухвалені парламентом у червні 2022 року. Поправки були ухвалені, незважаючи на вето президентки Грузії Саломе Зурабішвілі. Наступного місяця, у липні, країну сколихнула ще одна історія з державним стеженням. Урядовці незаконно отримали та цілеспрямовано відредагували аудіозаписи з редакції опозиційного ЗМІ й транслювали їх на телеканалі правлячої партії.

Венеціанська комісія розглянула поправки після запиту президентки Зурабішвілі про надання термінового висновку. У висновку, опублікованому в серпні, підкреслюється, що «заходи негласного спостереження повинні бути обережно сформульовані і вузько інтерпретовані державними органами і судами», тому, на думку Венеціанської комісії, «загальна правова база для нагляду за негласним спостереженням» повинна бути переглянута «до початку обговорення конкретних пропозицій, що містяться в проекті закону».

Повне схвалення висновку очікується на наступному пленарному засіданні Венеціанської комісії, яке відбудеться 21-22 жовтня.

У свою чергу, в Грузії до термінового висновку поставилися зі зневагою. За повідомленням Agenda.ge, грузинські законодавці підтримали закон, стверджуючи, що він «абсолютно сумісний» з європейськими стандартами захисту прав людини.

У своєму виступі 29 серпня голова Комітету з прав людини парламенту Грузії Міхеїл Сарджвеладзе заявив, що, на відміну від того, що стверджує Венеціанська комісія, закон не був ухвалений поспіхом. Натомість, Сарджвеладзе звинуватив опозицію в тому, що вона не змогла надати аргументи проти поправок.

«Тому я не знаю, звідки взялася думка, що процедура була поспішною і ніхто не мав можливості повноцінно висловити свою думку і вступити у дебати».

Перед ухваленням закону, президентку Зурабішвілі закликали накласти вето на поправки у заяві, оприлюдненій групою грузинських громадських організацій:

«Законодавчі зміни мають низку недоліків, але найбільше занепокоєння викликають нові правила встановлення термінів проведення негласних слідчих дій та повідомлення особи про проведення негласної слідчої дії: зокрема, негласне прослуховування може проводитися протягом невизначеного часу для розслідування 77 видів злочинів, а у випадку декількох видів злочинів особа може не повідомлятися про прослуховування протягом 30 років. Як наслідок, така особа ніколи не зможе скористатися правом на оскарження, реалізувати право на справедливий судовий розгляд та захистити своє право на приватне життя.

Відповідно до законодавчих змін, максимальний термін проведення негласних слідчих дій збільшено з 6 до 9 місяців, а перелік злочинів, за якими можуть проводитися негласні прослуховування та спостереження, розширено на 27 менш тяжких злочинів.

Ухвалений законопроект зводить нанівець ті позитивні законодавчі зміни, які були здійснені у 2014 році за активної участі громадянського суспільства та експертів Ради Європи».

На брифінгу 2 вересня президентка Зурабішвілі заявила, що Грузія стоїть перед вибором: «Або ми залишаємося в рамках Радянського Союзу, або ми рухаємося до справді європейської системи». Те, як зміни до закону були ухвалені в червні, свідчило про консолідацію влади, яка не відповідає ЄС, і її рішення накласти вето на ці зміни було саме таким – рішенням про те, де Грузія повинна стояти в майбутньому, пояснила президентка.

Спонсороване державою стеження в Грузії не є чимось новим. У 2021 році низка витоків викрила масштаби державного стеження за громадянським суспільством, а також за державними чиновниками та дипломатичними представництвами.

У вересні 2021 року Проєкт дослідження організованої злочинності та корупції (OCCRP) опублікував матеріал про те, що Служба державної безпеки Грузії вдалася до «широкомасштабного стеження та прослуховування, сколихнувши ЗМІ та інтернет у Грузії, з подробицями про особисте життя журналістів, громадських активістів, політиків та священнослужителів».

Служба державної безпеки Грузії відкинула звинувачення, назвавши витік документів дезінформацією. Правляча партія «Грузинська мрія» засудила витік інформації, в той час як прем'єр-міністр Іраклі Гарібашвілі применшив значення витоків.

«Що стосується стеження, це відбувається в кожній країні, і наша країна не є винятком. Так, ми вели стеження, але відповідно до закону і в рамках закону», – заявив прем'єр, як повідомляло тоді Радіо Свобода.

У серпні 2021 року журналісти викрили, як Служба державної безпеки Грузії (СДБ) стежила за журналістами, політиками опозиції та правлячої партії, активістами, священиками, бізнесменами та іншими громадськими діячами.

У березні 2021 року заступник міністра внутрішніх справ Грузії Кахабер Сабанадзе подав у відставку після чергового витоку інформації, який свідчив про те, що «він наказав навмисно зірвати збори опозиційних груп і використовував незаконне стеження для стеження за деякими політиками». Ці зриви також нібито були спричинені Державною службою безпеки.

Незаконне стеження було однією з ключових проблем, на яку звернула увагу Європейська Комісія в аспекті дотримання фундаментальних прав людини, що заважає країні подати заявку на членство в Європейському Союзі (ЄС). Грузія офіційно подала заявку на членство в ЄС 3 березня 2022 року. За повідомленням Радіо Свобода, країні було надано продовжений термін для виконання вимог, встановлених Комісією, приблизно до 2023 року.

6 вересня законодавці Грузії відновили парламентські дискусії після літніх канікул. На порядку денному домінує питання про виконання всіх 12 вимог, які необхідні для вступу Грузії до Євросоюзу. Правляча партія «Грузинська мрія» пообіцяла виконати всі критерії до жовтня і бути готовою ухвалити ключові законодавчі зміни в листопаді або грудні цього року.

Але постає більш важливе питання: що буде з державним наглядом? На брифінгу 2 вересня президентка Зурабішвілі заявила: якщо Грузія хоче європейського способу життя, то країна повинна позбутися нинішнього мислення стеження і нехтування правами людини.