Скріншот із відео з YouTube-каналу видання “Медуза”, пожежа в селі Сосва, Свердловська область, Росія

В останні кілька років Росія і Канада стикаються зі збільшенням лісових пожеж перед початком літа. Окрім іншого, науковці пояснюють ці нищівні пожежі зміною клімату, спричиненою діяльністю людини. Проте пропаганда і брак інформації щодо російського вторгнення в Україну призвели до паніки, яка намагається звинуватити у спустошливих наслідках лісових пожеж у російських регіонах “ворогів”. 

Роками в цих пожежах звинувачували різні групи на зразок “опозиції”, руху Навального, анархістів і політика-вигнанця Міхаіла Ходорковського, який проживає в Лондоні, але жодного свідчення на підтвердження цих звинувачень не було знайдено. Останній цап-відбувайло, який з’явився, – “українські диверсанти”. Журналістка Марія-Майя Говзман, яка пише для “Спектра” і “Нової вкладки” (незалежних онлайн-видань російською мовою), пояснює, чому трапилося це явище. Global Voices переклали і опублікували скорочену версію цієї статті з дозволу “Спектра” і “Нової вкладки”.  

25 травня 2023 року в соціальних медіа поширювали зображення з чоловіком у штанах кольору хакі і щільній куртці. Він був на колінах, його руки було міцно зв’язано і примотано ремнем до дерева. У підписі до фото значилося: “Організовані частини диверсантів переміщуються лісами, щоб збирати і підпалювати купи хмизу перед тим, як швидко втекти. Чоловік на цьому фото один з таких затриманих диверсантів”. Скоро стало ясно, що людина, яку зв’язали волонтери, миттєво названа в соціальних мережах українським диверсантом, була насправді просто подорожувальником з Єкатеринбургу до Хабаровська. Урядовий інформаційний центр у Тюменьській області опублікував фото чоловіка і підтвердив, що той нічого не підпалював. 

Перші повідомлення про пожежі з’явилися наприкінці квітня 2023 року і стосувалися Свердловської, Тюменьської, Омської, Курганської областей на Уралі і в Сибіру, а також далекого сходу. Сотні людей втратили дома, деякі села було майже знищено. Станом на травень 2023 року особливий режим пожежної безпеки було введено у 57 регіонах Російської Федерації. В соціальних медіа і месенджерах почали поширювати поголос про “українське втручання” як причину пожеж, що змусило мешканців взяти в свої руки справу пошуку гаданих диверсантів. 

У повідомленні, часто поширюваному в одному чаті, говорилося: “Диверсійні дії відбуваються по всіх Тюменьській, Свердловській і Курганській областях. Горять ліси, поля і будинки. Добровольці невтомно працюють, щоб розбирати вогнища і гасити полум’я. Ситуація складна”. 

Татарське село Юлдус в Курганській області найбільш сильно постраждало цією весною. 7 травня приблизно 300 або 400 будинків поглинув вогонь – дані ще перевіряють. Остаточну кількість загиблих влада поки не оголосила, наразі це 21 особа. Місцеві мешканці знімали відео, в яких просили про допомогу, серед руїн. 

“Все наше село перетворено на попіл. Ми залишилися бездомними і без засобів для існування. Ми вигнані на вулицю. Немає слів, щоб це описати. Будь ласка, нам потрібна ваша допомога”, – благала жінка в оточенні онуків. 

Село Сосва у Свердловській області також має сильні руйнування. Протягом короткого часу вогонь зруйнував 124 житлові будинки, забрав життя двох осіб і охопив місцеву виправну колонію з лікарнею для в’язнів з активним туберкульозом. 7 травня губернатор області Євгеній Куйвашев назвав ситуацію “критичною” і запитав федеральну допомогу. 

“На моїй пам’яті, за понад сорок років, пожеж такого масштабу не було ніколи, – зазначив Андрєй, один з волонтерів. – Ми переживаємо посуху. Якщо вітер підхоплює іскри, вогонь запалюється деінде ще. Що я можу сказати? Нам потрібно працювати і гасити. Було багато розмов про підпалювачів, але ми не бачили жодного доказу”. 

Альона, волонтерка, яка координує роботу по всій Росії, відзначила можливість диверсії. “Інформація надходить у різних формах, часто суперечлива. Особисто я вірю у вірогідність підпалу. Як ми, так і інші волонтери бачили спалахи 6 травня, але не спромоглися їх сфотографувати”. 

Алєксандра Архіпова, антропологістка і фольклористка, каже, що віра в “українських диверсантів” є класичним прикладом соціального феномену, знаного як “моральна паніка”. 

Пожежі на Уралі і в Сибіру трапляються щовесни, але кожного року стає очевидно, що регіони погано до них підготовлені і, на жаль, люди втрачають життя. Коли навколо проблеми, є суспільна напруга, а справжнє джерело не розкрито з різних причин, люди починають створювати певного персонажа – ворожого і девіантного, – якого визначають відповідальним за ці негеразди. Його вважають відмінним від інших, небезпечним і таким, якого потрібно знайти, ідентифікувати, маргіналізувати чи навіть знищити. Люди об’єднуються в пошуку цих нібито небезпечних ворогів, а між тим, переоцінюють моральні норми. Тому таку паніку називають “моральною”. 

Це не перший випадок у Россії, коли підпалювачів шукають і називають “диверсантами”. Наприклад, у 2015 році Ніколай Рогожкін, представник президента в Сибірському федеральному окрузі, припустив, що лісові пожежі могли бути роботою “спеціально навченої опозиції”. 

У травні 2022 Галіна Кудрявцева, членкиня воронезької Громадської палати, заявила, що пожежі в Заураллі були влаштовані прибічниками Навального і Ходорковського. 

Антропологи підкреслюють важливість того, як суспільні норми проходять переконфігурацію під час “моральної паніки”. За словами Архіпової, пильність підсилюється під час війни, виправдовуючи будь-які дії, тому що людям доводиться постійно передбачати зраду і бути готовими до неї. “Наш мозок налаштований на пошук зовнішніх причин проблем. Деякі люди не бажають притягувати до відповідальності власну владу, в той час як інші відмовляються визнавати, що пожежі – результат людської недбалості. Приписати їх українським паліям набагато простіше. В умовах недавньої паніки навколо українських терористів таке пояснення легко приймається”. 

Якщо чесно, ситуація на фронті не заспокоює, а віра в диверсантів надає відповіді на низку запитань: чому відбуваються пожежі, чому почалася війна, чому її потрібно продовжувати, і чому важливо вийти з неї переможцями. Ми оголосили війну, але за нею немає ясної ідеології. Незрозуміло, ким є вороги, чому ми маємо з ними боротися і що насправді відбувається. Сіспільство поділене на окремі групи з різними поглядами. З одного боку, українців вважають братським народом, в той час як з іншого, ми з ними воюємо. Ми опинилися в ситуації легкої шизофренії, коли образ ворога в суспільстві починає формуватися знизу. Ксенофобія як частина державної ідеології підживлює такі настрої.

Лісові пожежі вражали Росію задовго до 2023 року, і щорік мешканці благають владу вжити більш рішучих заходів для боротьби з вогнем. 

За інформацією організації Global Forest Watch, за останні два десятиліття через лісові пожежі Росія втратила дерев більше, ніж будь-яка інші країна, – еквівалент 53 мільйонів гектарів. У 2021 році Росія нараховувала більше половини спалених лісів у світі. Того року було загалом спалено 9,3 мільйони гектарів лісів (це як площа Португалії), 58 відсотків з них були російськими: 5,4 мільйона гектарів. 

На додаток до зміни клімату, ситуацію погіршує брак спеціалістів і фінансових ресурсів. 

Алєксєй Ярошенко, начальник лісового департаменту Greenpeace Russia, вважає, що першою причиною ландшафтних пожеж є людська діяльність. 

Головні причини – пожежонебеспечні практики господарювання і загальна недбалість населення. Ці проблеми поглиблюються законодавчими положеннями, які змушують керівників підприємств вдаватися до спалення. Наприклад, підвищення штрафів за невідповідність вимогам пожежної безпеки, в тому числі неочистку земельних ділянок від сухої трави, ненавмисно заохочує таємне спалення… Захистити від пожеж поселення неможливо без забезпечення пожежної безпеки на навколишніх природних ділянках. На жаль, більшості регіонів бракує засобів для створення протипожежних розривів і мінералізованих смуг навколо кожного сільського поселення, не кажучи вже про утримання їх у належному стані. 

Алєксандр Кришен, директор Інституту лісу в Карельському науковому центрі Російської академії наук, підкреслив брак інфраструктури і спроможності миттєвого реагування в Росії. Він порівняв Росію з сусідніми скандинавськими країнами, де лісові пожежі переважно під контролем завдяки щільній дорожній мережі і добре розвиненій інфраструктурі, яка робить можливою швидку реакцію. 

Роман Котєльніков, директор красноярського Центру лісової пірології, наголосив, що боротьба з пожежами – це відповідальність лісників, але зараз в цій сфері є великий брак кадрів. За його словами, введення заходів соціальної безпеки і надання працівникам лісової галузі гідної зарплатні мали б суттєвий позитивний вплив на захист лісів. 

Процес відбудови лісового сектору в Росії стартував на початку 2000-х. 17 травня 2000 року було ліквідовано Федеральну службу лісів, а її обов’язки передали Міністерству природних ресурсів. У 2007 році Лісовий кодекс ліквідував у Росії поняття лісового господарства і скасував посаду лісничого. У результаті суттєвого скорочення робочої сили кількість працівників лісової галузі знизилася вп’ятеро, з 160 тисяч до 32 тисяч. Відповідальність за захист лісів поклали на регіони, які часто страждають від недостатнього фінансування. Багато експертів вважають, що скорочення працівників додається до причин нищівних щорічних лісових пожеж у країні. 

“Негативний кліматичний тренд продовжиться як мінімум до 2060-х, незалежно від наших успіхів у пом’якшенні наслідків зміни клімату”, – попередив Петтері Таалас, генеральний секретар Світової організації метрології. Зміна клімату, а не уявні підпалювачі періоду моральної паніки, разом з браком ресурсів, хаотичною інфраструктурою і особистою недбалістю додаються до тяжкості і безперервності лісових пожеж у Росії.