Скриншот відео з YouTube, що демонструється на заняттях із курсу “Розмови про важливе” в Росії. Добросовісне використання.  

Відомі особистості, освітяни та представники влади в північнокавказьких республіках Росії заперечують проти нового підручника з історії, який вони вважають упередженим. Цього разу громадські активісти та регіональна влада висловлюють однакові занепокоєння. Як повідомляє Радіо Свобода, критики стверджують, що книга змальовує сприятливий образ радянського лідера Йосипа Сталіна й увічнює хибні уявлення про етнічні групи, які стали жертвами за часів його правління.

Під час нещодавнього візиту до Карачаєво-Черкесії міністр освіти Росії Сергій Кравцов взяв це до уваги й пообіцяв внести зміни до спірних частин підручника, про що 23 вересня повідомив регіональний лідер Рашид Темрезов у своєму Telegram-каналі.

Спірний підручник критикували за те, що він мінімізує роль Сталіна в примусовому виселенні кількох етнічних груп, таких як чеченці, карачаївці, інгуші, балкарці, калмики, турки-месхетинці, кримські татари та інші. Ці групи були примусово переселені під приводом нібито співпраці з нацистами під час Другої світової війни. Це призвело до значної демографічної катастрофи, спричинивши смерть сотень тисяч представників цих громад. Проте підручник лише побіжно торкається цього питання, повторюючи звинувачення Сталіна в зраді та маючи на увазі, що депортації ґрунтувалися на вагомих доказах змови з ворогом.

Це лише одна з тенденцій переписування історії та просування російського націоналізму серед останніх змін у російській системі освіти.

Переписуючи історію

1 вересня 2024 року російські школярі 5-9 класів візьмуть до рук підручники зі суспільствознавства й знайдуть у них оновлений обов'язковий наратив історії Росії. Десяті та 11-ті класи вже використовують нові підручники як частину своєї навчальної програми цього навчального року. У підручнику будуть конкретно прописані й обґрунтовані причини вторгнення російського президента Володимира Путіна в Україну. У підручнику він цитується фразою, яка дуже добре знайома тим, хто стежить за його висловлюваннями про “Спеціальну військову операцію”: “Не ми почали цю війну, ми намагаємося її закінчити”. Радіо Свобода підкреслює, що текст книги віддзеркалює заяви, зроблені Путіним. Серед них – свідома брехня про те, що в Україні домінують “ультранаціоналістична” і “неонацистська” ідеології, що західні держави мають вплив на Київ з метою фрагментації Росії та експлуатації її ресурсів, що консультанти НАТО заохочували Київ до дій проти Донбасу в 2020 році, що в Україні існують таємні американські біодослідницькі об'єкти, а також те, що Київ активно працює над придбанням ядерної зброї, та інші неправдиві твердження.

Критики підручника влучно зауважили, що західний світ зображений як історичний ворог Росії, корінь усіх її проблем і каталізатор її конфліктів. Крім того, масштаби сталінських репресій були значно пом'якшені, що повернуло назад повільне примирення з жорстокою, кривавою російською історією, яке відбувалося впродовж останніх десятиліть. Цілі, які ставить перед собою підручник, зрозумілі: уніфікуючи колективний образ прославленої російської історії, Кремль прагне зміцнити патріотизм і національну гордість серед своєї молоді.

Націоналізм проникає в усі сфери російського життя, включаючи школу. Путін розглядає російську систему освіти як спосіб контролювати молодь і заручитися підтримкою того, що він робить. Фактично Путін вирішив зробити 2023 рік “Роком педагога”.

Це рішення вписується в послідовність патріотичних тем: 2020 рік був “Роком пам'яті воїнів Великої Вітчизняної війни”, 2021 рік – “Роком національної єдності”, а 2022 рік – “Роком історичної пам'яті”. Хоча на перший погляд це може здатися недоречним, Рік педагога вписується в загальну канву, адже Путін використовує освітню реформу як пропаганду для свого народу. Кремль вже кілька років розглядає важливість формування російської свідомості з нуля. Указ про національну безпеку від 2021 року містить розділ про “захист традиційних російських духовних і моральних цінностей, культури та історичної спадщини”. Для боротьби з нібито “спробами фальсифікації історії світу і Росії” уряд наказав цілеспрямовано коригувати систему освіти. Через рік Путін підписав указ про оголошення 2023 року Роком педагога.

Націоналізм зростає в школах

Починаючи з 2022 року, щотижня у кожній російській школі для учнів проводять серію уроків під назвою “Розмова про важливе”. Міністр освіти Сергій Кравцов заявив, що “учні не залишаться наодинці з кампанією дезінформації”. Уроки мали на меті обговорити поточні події, такі як “Спеціальна військова операція”, а також сприяти вихованню патріотизму в молодих російських школярів. З 1 вересня 2022 року тиждень мав починатися зі співу російського гімну та підняття державного прапора. Уряд виділив близько 1 мільярда рублів (близько 10 мільйонів доларів США) на забезпечення шкіл “національною символікою” – прапорами та гербами.

Навчальна програма побудована таким чином, щоб не лише прямо насаджувати певні патріотичні ідеї у свідомості молодих школярів, але й тонко вибудовувати фундамент, на якому розквітає почуття національної гордості. 18 вересня вчителі всіх класів дотримувалися зазначеної навчальної програми на тему “Росія – наша земля”.

Скриншот відео з YouTube, показаного під час заняття “Розмови про важливе” в Росії. Справедливе використання. Текст на скриншоті: “Вибори – це турбота про наше майбутнє”. 

Учні шести-семи років дивляться відео з кадрами російської природи, а захоплений диктор говорить: “Не можна залишатися байдужим до природи нашої країни, Росії – вона прекрасна і різноманітна”.

Мета цієї більш витонченої тактики стає очевидною у “Розмові про важливе” на ту саму тему для третього й четвертого класів. Цього разу оповідач подібного фільму встановлює прямий зв'язок між природним світом Росії та патріотизмом. Він читає вірші Сергія Єсеніна, поета, відомого своїми описами російської природи, а учням пропонується дослідити роль мистецтва та літератури у пробудженні почуття гордості за Росію.

Серед інших тем для обговорення в “Розмовах про важливе” – “День національної єдності”, “День возз'єднання Криму з Росією”, “День російського спецназу” та “Російська символіка”. Одне з нещодавніх доповнень – “Російська виборча система”, що з'явилося в той час, коли передвиборча кампанія Путіна починає набирати обертів. Дискусії в цьому випадку спрямовані на інформування молодих росіян про важливість демократичних виборів для обрання лідерів, які представляють інтереси свого народу, незважаючи на те, що в путінському Кремлі історично склалася протилежна ситуація.

Хоча багато спостерігачів все ще не наважуються називати російське суспільство “фашистським” через низький рівень народного ентузіазму й відсутність чіткої ідеології, пропаганда націоналізму в школах цілком може призвести до цих похмурих змін.