Скриншот із сайту журналу “Люди Байкалу”: ілюстрація зі стереотипами про бурятів. Використано з дозволу.

Ця стаття була опублікована журналом “Люди Байкалу” 14 вересня 2023 року. Перекладена та відредагована версія публікується на сайті Global Voices із дозволу редакції.

Буряти, етнічна група монгольського походження, походять з південно-східного Сибіру. Поряд із якутами вони представляють одне з двох домінантних корінних народів Сибіру. Сьогодні більшість бурятів проживає в Республіці Бурятія. Ця федеральна провінція Росії простягається вздовж південного узбережжя й частково охоплює озеро Байкал. Цей регіон, разом з багатьма іншими віддаленими бідними регіонами Росії, був непропорційно охоплений військовим призовом під час війни Росії проти України.

Від початку війни на Донбасі з'явився мем про “бойових бурят”, готових померти за Путіна. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну він набув широкої популярності. Расовий поділ у країні, яка “бореться з нацистами”, сплив на поверхню. Азіатів зробили обличчями цієї війни, хоча у відсотковому співвідношенні їх воює абсолютна меншість. Разом із волонтеркою фонду, яка побажала залишитися анонімною, та активістом Буряад Центру в Монголії Пүрбе Дамбієвим розбираємо найпоширеніші фрази, що дискримінують бурят.

“Я думав(ла), ти можеш тільки пасти худобу” або “Ого, ти можеш це робити?”

Такі вирази ґрунтуються на стереотипі про низький інтелект чи кваліфікацію азіатів Росії та виражають зневагу до них. Здається, що так ніхто не говорить. Але ось один із недавніх яскравих прикладів, який показує, що вирази популярні.

“Ми з подругою буряткою в Москві вирішили сходити на захід із нетворкінгу. Пам'ятаю, коли я представилася й розповіла, що я працюю юристом, один чоловік здивувався: “А ви так можете?”. На його думку, абсолютно всі азіати, які живуть у містах, працюють або прибиральницями, або кур'єрами.

Потім він щиро сказав: “Я думав, ви тільки худобу можете пасти”.

Був ще один випадок: ми з колегами обідали в ресторані. У якийсь момент я вирішила відвідати вбиральню. Щойно я увійшла туди, жінка слов'янської зовнішності почала в мене суворим голосом запитувати: “Де паперові рушники?”. На її думку, раз я азіатка, то маю бути в цьому ресторані не гостем, а прибиральницею”, – згадує волонтерка.

“Буряти забобонні”

“Говорити про бурятів як про якусь єдину колективну свідомість не можна, – пояснює активіст Пүрбе Дамбієв. – Бурят досить багато: кілька сотень тисяч у Бурятії, тисячі монгольських і китайських бурят. Усі дуже різні, і порядки в кожній місцевості свої. Я не можу сказати, що всі мої земляки забіякуваті, бо це об'єктивно брехня. Сказати, що ми діти квітів, теж натяжка. Ми звичайні люди, і в побуті навряд чи принципово відрізняємося від представників інших національностей. Є серед нас люди традицій, є люди, яким вони не так дорогі”.

“Бойові буряти”

“Скопом записувати всіх бурят то в агресивних дикунів, то в пасивних обивателів також не слід. Є яскравий приклад: “бойові буряти”. Ця фраза насправді дуже образлива, оскільки відображає ставлення до людей, як до якоїсь породи собак”, – каже Дамбієв.

“Для бурята ви досить…” (красивий, високий, м'язистий тощо)

Такі коментарі є поширеним проявом расизму, з яким часто стикаються буряти, коли переїжджають до західних регіонів Росії з метою навчання або працевлаштування. Ті, хто робить такі коментарі, виходять, наприклад, з того, що люди певної національності або етнічної групи зазвичай не вважаються привабливими, а в цьому конкретному випадку краса – це щось несподіване й незвичне.

Волонтерка ділиться: “Розміри та зріст людей залежать від багатьох факторів і можуть відрізнятися навіть у межах однієї етнічної групи. Проте такі вирази поширені навіть серед самих бурятів”.

Іноді мовці стверджують, що хотіли зробити комплімент. Проте такі висловлювання не варто сприймати як компліменти.

“До приєднання до Росії буряти навіть не мали писемності”

Це твердження фактично не відповідає дійсності. Буряти мали власні методи передачі знань і культурної спадщини ще до контакту з Російською імперією. Буряти мали монгольську вертикальну писемність. Тому таке твердження є неповагою до бурятської культури та історії.

“Хоч ти й бурят, але все одно один з нас”

Це дуже популярне і абсолютно расистське висловлювання, яке розподіляє людей на певні групи. Більше того, такі висловлювання зараз надзвичайно поширені й навіть знаходять відображення в масовій культурі. Наприклад, у віршах так званих Z-поетів, які пропагують російське вторгнення в Україну.

“Ніхао”

У західних регіонах Росії так можуть звернутися до будь-якого азіата, вважаючи це смішним жартом. Хоча це стереотипний і образливий вираз, який має на увазі, що всі азіати на одне обличчя, у них однакова культура й мова.

“У Москві перехожі можуть тобі просто так казати “ніхао” або кричати вслід”, – каже волонтерка.

“Ви купили паспорт? А Бурятія теж частина Росії?”

Обмежені знання географії не є злочином. Однак, хоча мігранти в Росії за законом зобов'язані знати мову і культуру, не всі росіяни знають, які регіони входять до складу Росії. Ця фраза також символізує поділ між “справжніми людьми” з правильними документами та рештою – з неправильними.

“Вузькоокі”

Існує ціла низка образливих і дискримінаційних стереотипів, пов'язаних із розрізом очей. Через це бурят можуть вважати менш інтелектуальними та оцінювати їхній характер (хитрий, собі на умі, простодушний, дурний тощо).

“Припущення, що форма очей може якось вказувати на характер, поведінку або інтелект, – абсурд. Такі спрощені уявлення про зовнішність ігнорують багаторічну історію та культурні відмінності людей”, – каже волонтерка фонду.

“Зараз багато блогерів фотографуються й натягують собі очі, ми намагаємося їм пояснювати, що це расистський жест. Блогерка й трансперсона Наташа Максимова нещодавно зробила собі пластичну операцію, у відновлювальний період у неї було набрякле обличчя, очі було ледве видно. Так от, навіть вона – представниця “пригнобленої меншини” зробила порівняння свого післяопераційного обличчя з азіатським обличчям, – розповідає волонтерка. Вона додає, що комплекс “вузьких очей” народився не просто так. Азіати намагаються боротися з ним, зробивши собі “європейський розріз очей”. Уже в школі дівчата починають думати про операцію.

“В останні 10 років дуже багато азіаток зробили собі блефаропластику і сангапурі, щоб отримати цей “заповітний” європейський розріз очей. Навіть я. Такі операції дуже популярні не тільки в національних республіках Росії, а й у Казахстані. У магазинах продаються наклейки для того, що приклеїти їх на повіки й отримати подвійний розріз”, – додає вона.

З одного боку, стереотипи є досить поширеним аспектом міжкультурних відносин. Люди з почуттям гумору можуть визначити риси, що асоціюються з певними групами. Однак у цього процесу є й зворотний бік: образливі стереотипи можуть звужувати межі світу, створювати фактичні бар'єри між людьми, підживлювати поділ і ворожнечу. Стереотипи про бурятів є яскравим прикладом цих негативних соціальних процесів.