Верховний Суд Перу закрив справу про примусову стерилізацію, яка була здійснена за часів уряду Фухіморі
Понад 200 000 жінок були стерилізовані в 90-х роках у Перу в рамках державної політики уряду Альберто Фухіморі. Фото Ліз Таса і Тадео Бурбона. Використано з дозволу.
Ця стаття була опублікована в Salud con Lupa 23 грудня 2023 року. Відредагована версія опублікована на сайті Global Voices у рамках медіа-партнерства.
7 грудня 2024 року – того ж дня, коли Конституційний суд звільнив колишнього президента Альберто Фухіморі, який відбував 25-річне ув'язнення за злочини проти людяності, – Верховний Суд Перу закрив справу про сотні тисяч примусових стерилізацій, здійснених за часів диктатури Фухіморі, і постановив повернути справу на той етап, на якому вона перебувала в жовтні 2018 року, до Надпровінційної прокуратури у справах про порушення прав людини, щоб сформулювати нову кримінальну скаргу, а суддя міг вирішити, чи слід відкривати процес, чи архівувати його.
Рішення Верховного Суду стало результатом позову, поданого колишнім міністром охорони здоров'я уряду Фухіморі Алехандро Агінага з метою уникнути судового розслідування у цій справі. Серед наведених ним аргументів Агінага стверджує, що його конституційні права порушуються, і що розслідування не має підстав, оскільки за два десятиліття справу вісім разів закривали через брак доказів.
Маріно Коста Бауер, Едуардо Йонг Мотта, Альберто Фухіморі та Алехандро Агінага. Зображення Salud con Lupa. Добросовісне використання.
За часів диктатури Альберто Фухіморі в рамках Національної програми репродуктивного здоров'я та планування сім'ї в регіонах з високим рівнем бідності та більшістю корінного населення було стерилізовано понад 272 000 жінок і 22 000 чоловіків. Хоча точна кількість проведених операцій без згоди невідома, в офіційному Реєстрі жертв примусової стерилізації Міністерства юстиції та прав людини зареєстровано понад 8 000 осіб. Жертви зазнали дискримінації з боку сім'ї та громади, а також залишилися з фізичними та психологічними наслідками, від яких вони страждають донині.
У грудні 2021 року суддя Рафаель Мартінес наказав розпочати попереднє розслідування проти колишнього президента Альберто Фухіморі та високопосадовців його уряду, таких як колишні міністри охорони здоров'я Алехандро Агінага, Маріно Коста Бауер, Едуардо Йонг Мотта та радник Улісес Хорхе Агілар. У цій справі прокуратура представила свої докази, зібрані за 16 років розслідування, під час двомісячних слухань.
Їх звинувачують у відповідальності за смерть п'яти жінок: Мамеріти Местанзи, Алехандри Агірре, Рейнальди Беталлелус, Марпії Еспіноли й Селії Рамос, у яких виникли ускладнення після операцій, проведених у жахливих умовах і без контролю з боку медичного персоналу. Їх також намагаються притягнути до відповідальності за тілесні ушкодження, завдані ще 1 315 жертвам у контексті серйозних порушень прав людини.
Справа Селії Рамос дуже добре показує, як проводилася більшість цих стерилізацій: у 1997 році, у віці 34 років, вона звернулася до медичного центру, щоб отримати стоматологічне лікування, і лікарі визначили її як кандидата на перев'язку маткових труб. Під наполяганням і тиском медичних працівників, які навіть відвідали її вдома без її згоди, Рамос погодилася на хірургічне втручання і померла від сепсису через 19 днів.
Жінки, яких стерилізували проти їхньої волі, розповіли в листах про фізичні та емоційні наслідки, а також про стигму та дискримінацію, яких вони зазнали. Фото Ліз Таса. Використано з дозволу.
Судове розслідування розпочалося через три роки після того, як прокуратура подала кримінальну скаргу у 2021 році. Один із висновків, якого дійшло Державне міністерство, полягав у тому, що примусова стерилізація була державною політикою, спрямованою на зниження рівня бідності. У 1991 році, провівши територіальну демографічну оцінку, держава дійшла висновку, що існує “негативний зв'язок між зростанням населення та економічним зростанням”. Процедури проводилися переважно серед жінок у сільській місцевості джунглів та гірських районів.
Прокуратура також задокументувала свідченнями, журналістськими публікаціями та звітами таких установ, як Офіс омбудсмена, Міністерство охорони здоров'я та Конгрес Республіки, що медичний персонал змушував малозабезпечених жінок шляхом обману погроз та обіцянок дати їжу перев'язувати труби.
За даними прокуратури, ті, хто здійснював цю практику, були лікарями, які, використовуючи своє службове становище, допомагали впроваджувати політику стерилізації в субрегіоні IV Кахамарка, де сталася смерть Местанзи. Однак вони продовжили безперешкодно працювати в секторі охорони здоров'я після того, як події набули розголосу.
Альберто Фухіморі та його діти: Кенджі та Кейко після виходу з в'язниці Барбадільйо, де він був ув'язнений протягом 14 років. Фото: Андіна / Відаль Таркі. Добросовісне використання. [AN: у нас є дозвіл?]
Того ж дня колишній президент Альберто Фухіморі вийшов з в'язниці завдяки рішенню Конституційного суду, який у 2017 році помилував його. Звільнення відбулося попри те, що Міжамериканський суд з прав людини просив перуанську державу утриматися від цього заходу, щоб гарантувати право на правосуддя жертвам Ла Кантута і Барріос Альтос, за що він був засуджений у 2009 році до 25 років ув'язнення.
