Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Незважаючи на заборону, Телеграм все ще працює в Росії — та чи надовго?

Паперовий літак (символ Телеграму) над Москвою. Ілюстрація Тома Веннера, використовується з дозволу.

Мер Хабаровська обурився, коли побачив жарти про нього та його команду у Телеграмі. 4 вересня Сергій Кравчук повідомив в поліцію про маловідомий Телеграм-канал, в якому, за його словами, містилися знущання над ним та його колегами. У результаті це дало певний піар каналу «ВОРСИН | МЕМЫ», який до заяви Кравчука у поліцію мав лише 114 підписників. На момент написання цієї статті анонімний опозиційний канал нараховував уже майже 2100 читачів. Але зверніть увагу: по суті, Кравчук ніколи не повинен був побачити цей канал, оксільки не мав би користуватися Телеграмом.

Все тому, що Телеграм мав би бути заборонений у Росії. З червня 2017 року Роскомнадзор, державний орган зв'язку РФ, наказав Телеграму передати свої ключі шифрування Федеральній службі безпеки (ФСБ) Росії. Після того як Павло Дуров, засновник Телеграма та популярної соціальної мережі ВКонтакте, відмовився це виконувати, московський суд постановив заблокувати Телеграм. (До речі, Дуров уже поїхав із Росії у 2014 році, після того, як передав частину права власності на ВКонтакте бізнесу, пов'язаному з Кремлем).

18 квітня 2018 року Роскомнадзор наказав російським провайдерам дотримуватись заборони. Але таке рішення було необачним — користувачі онлайн-сервісів, що, зокрема, надаються Google, Amazon та Spotify повідомили про перебої в роботі. Але це був лише початок: веб-сайти університетів, ЗМІ та навіть сайт самого Роскомнадзору почали працювати зі збоями. Це призвело до того, що навіть державний Сбербанк надсилав інструкції своїм працівникам, як ухилятися від блокування. Наприкінці жовтня понад 12 000 людей взяли участь у протесті у Москві проти Роскомнадзора та на підтримку цифрових свобод.

Влада місцевих урядів над ІТ-компаніями базується на грошах. У будь-який момент уряд може обвалити їхні акції, погрожуючи заблокувати потоки доходів зі своїх ринків і тим самим змусити ці компанії робити дивні речі (згадайте, як минулого року Apple перенесла сервери iCloud до Китаю).

У Телеграмі ми можемо собі дозволити не турбуватися про грошові потоки чи продаж реклами. Конфіденційність не продається, а права людини не повинні порушуватися через страх або жадібність.

Тим не менш, навіть після року від початку блокування, Телеграм користується попитом у Росії, де має  аудиторію у близько 14 мільйонів людей. Роскомнадзор розблокував IP-адреси, якими через блокування не могли користуватися учасники інших онлайн-сервісів. Державні чиновники Росії досі використовують Телеграм. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков на одній із прес-конференцій заявив, що досі використовує цю програму. А у Маргарити Симонян, менеджерки інформаційної прокремлівської мережі новин RT, є власний Телеграм-канал. Політична еліта РФ все ще дотримується різних думок щодо заборони. У вересні російська омбудсменка з прав людини Тетяна Москальова навіть «заступилася» за Телеграм, заявивши, що виступає проти його блокування та закликала «досягти компромісу» у цьому питанні.

Компроміс, дійсно, має сенс. У квітні дослідження TGStat виявило, що у 48% користувачів цієї платформи в Росії не виникало жодних проблем із доступом до Телеграма, і для цього їм не потрібно було використовувати VPN або інші методи. Лише 5% сказали, що не мають доступу до Телеграма, а решта користуються безкоштовними або платними проксі-серверами або VPN для обходу обмежень.

Що ж робить його таким популярним?

З моменту свого створення у 2013 році Телеграм став пропонувати більше можливостей, ніж просто приватні та захищені повідомлення. Його користувачі можуть створювати загальнодоступні канали або стрічки новин, де можна розміщувати оновлення для десятків тисяч підписників. Ці канали розповідають про все на світі — починаючи від пліток знаменитостей та фільмів до вивчення мови, моди та, звичайно, мемів. Важливо, що багато російських служб новин зараз мають та розвивають власні Телеграм-канали.

І хоча Телеграм, імовірно, є не настільки безпечним місцем, як багато хто вважає, тим не менш доступність комплексного шифрування для приватних чатів (хоча ця функція за замовчуванням не ввімкнена), приваблює впливових блогерів, журналістів та політичних оглядачів, які висловлюють щось критичне, а також тих, кому потрібно спілкуватися дійсно секретно. Серед блогерів, які користуються Телеграмом — Ілля Варламов, журналіст Павло Пряніков, який керує каналом «Красний Сіон», Павло Чиков, директор російської правозахисної громадської організації «Агора», Сергій Смірнов, MediaZona, Антон Орєх (який веде канал Antony Nut), письменник і оглядач Олег Кашин, та радіоведучий Олександр Плющев (PLUSHEV). У 2017 році Кашин та Плющев намагалися подати позов проти ФСБ за його спроби вимагати ключі шифрування Телеграм. Серед російської опозиції та критично налаштованих журналістів платформа користується більшою популярністю, ніж компромісна ВКонтакте, де деякі користувачі переслідуються за свої політичні заяви в Інтернеті.

Крім того, можливість анонімного ведення каналів додає Телеграму певну інтригу. Наприклад, канал «Незигар» налічує 250 000 підписників, і це один з найбільш обговорюваних каналів, зокрема, й через те, що ніхто не знає його справжнього власника. Блогер СталінГулаг, особистість якого розкрили журналісти у 2018 році, також керує надзвичайно популярним каналом. Деякі анонімні політичні канали представляють себе високопоставленими джерелами з ексклюзивними політичними інсайдами. Як показало розслідування Proekt.Media в грудні 2018 року, з моменту початку блокування, платформа опинилася в центрі уваги кремлівських спіндокторів, які успішно використовували її для дискредитації членів опозиції, швидко поширюючи дезінформацію між каналами та навіть купуючи деякі канали. Як виявилося, Телеграм цілком здатний досягти колишнього успіху без допомоги влади.

Глава ФСБ Олександр Бортніков також намагався виправдати заборону Телеграм та заявив, що платформа корисна терористам. Докази того, що платформу використовують крайні праві та ісламістські екстремісти, дійсно існують. Втім, такий аргумент викликав іронічну реакцію користувачів Рунету. Популярний влогер Руслан Усачев саркастично зауважив:

Варто зауважити, що блокування Телеграму спрацювало. Я йшов сьогодні додому і по дорозі жодного терориста не зустрів.

Такий сарказм щодо мотивів блокування, вочевидь, доволі поширений. Як писав Андрій Перцев у колонці на сайті «Карнегі Москва» у квітні минулого року, заборона Телеграму політизувала багатьох росіян, оскільки держава вторглася у «сіру зону» для публічного висловлювання людей, які не є політично активними. Замість того, щоб продовжувати обговорювати плітки та меми, пише Перцев, люди активно діляться способами обійти заборону — у свою чергу, це спонукає їх обговорювати, чи справедлива вона. Це є важливим моментом у розрізі суперечливого прагнення Росії до «суверенного Інтернету», який стає законом з 1 листопада.

Читайте більше: Російський ізоляціоністський законопроект про «суверенний Інтернет» хвилює і експертів, і користувачів (Russia's isolationist ‘sovereign internet’ bill worries experts and users alike)

Це означає, що заборона Телеграма в Росії — частина більш широкого проекту по відновленню Рунету. Отже, поки чиновники Роскомнадзору дивуються здатності населення протистояти забороні, вони не здаються. 8 жовтня голова організації Олександр Жаров визнав, що стара система блокування є неефективною, і заявив, що розробляється нова система. «Протягом року нам буде що розповісти», — сказав Жаров. Його колеги з Міністерства зв'язку Росії не поділяють цього оптимізму; у коментарі того ж місяця заступник міністра Олексій Волін поставив під сумнів ефективність блокування та запевнив росіян, що використання Телеграма само по собі не є незаконним.

Чи є це визнанням поразки? Можливо. Саркіс Дарбінян, менеджер Роскомсвободи, російської громадської організації, яка проводить кампанію за цифрову свободу, заявив RuNet Echo, що скептично ставиться до прогресу заборони:

Неудача в деле блокировки Telegram – это, без сомнений, демонстрация правоприменительной импотенции российских властей. За прошедший год, что Telegram находится под запретом, стало очевидно, что Роскомнадзор и операторы связи абсолютно не готовы блокировать веб-сервисы и приложения, которая отказываются исполнять российские законы и сотрудничать с отечественными спецслужбами.  Думаю, одной из причин принятия в мае 2019 года Федерального закона № 90-ФЗ, также известного как “закон о суверенном интернете”, было желание лучше блокировать такие сервисы как Telegram.

Но мне кажется, это будет долгая игра в “кошки-мышки”. Сервисы будут продолжать заниматься постоянной ротацией IP-адресов, прятаться за инфраструктурой гигантов вроде Google и Amazon, а также  использовать возможности стеганографии для того чтобы мимикрировать свой трафик под что-то другое, что блокировать российские власти не решатся.

А пока будет продолжаться это техническое противостояние, я думаю ЕСПЧ уже рассмотрит и жалобу самого Telegram и жалобы пользователей мессенджера которые были поданы нами в рамках кампании “Битва за Telegram”. Я не сомневаюсь в успехе дела. Вопрос доступа к шифрованным коммуникациям и права человека на использование криптографии сейчас актуален не только для России, но и для всего Совета Европы. И если Россия откажется соблюдать международные стандарты и исполнять решения ЕСПЧ, все это может обернуться для российских властей негативными санкционными и дипломатическими проблемами. 

Невдача в справі блокування Телеграма — це, без сумнівів, демонстрація правозастосовчої імпотенції російської влади. За минулий рік, що Телеграм знаходиться під забороною, стало очевидно, що Роскомнадзор і оператори зв'язку абсолютно не готові блокувати веб-сервіси і додатки, які відмовляються виконувати російські закони і співпрацювати з вітчизняними спецслужбами. Думаю, однією з причин прийняття в травні 2019 року Федерального закону № 90-ФЗ, також відомого як «закон про суверенний інтернет», було бажання краще блокувати такі сервіси як Телеграм.

Але мені здається, це буде довга гра в наздоганялки. Сервіси будуть продовжувати займатися постійною ротацією IP-адрес, ховатися за інфраструктурою гігантів на кшталт Google і Amazon, а також використовувати можливості стеганографії для того, щоб мімікрувати свій трафік під щось інше, що російська влада блокувати не наважиться.

А поки триватиме це технічне протистояння, я думаю ЄСПЛ вже розгляне і скаргу самого Телеграма, і скарги користувачів месенджера які були подані нами в рамках кампанії «Битва за Телеграм». Я не сумніваюся в успіху справи. Питання доступу до шифрованих комунікацій і права людини на використання криптографії зараз актуальне не тільки для Росії, але і для всієї Ради Європи. І якщо Росія відмовиться дотримуватися міжнародних стандартів і виконувати рішення ЄСПЛ, все це може обернутися для російської влади негативними санкційними і дипломатичними проблемами.

Якщо Росії коли-небудь вдасться заборонити Телеграм, то виникає питання про те, які соціальні мережі опинятимуться далі в полі зору влади. Зрештою, Facebook і Twitter вже відмовилися виконувати вимоги Москви щодо розміщення персональних даних російських користувачів на серверах, що базуються в Росії.

Наскільки далеко Кремль готовий зайти, аби взяти на озброєння технічних гігантів заради свого «суверенного Інтернету»?

Переклала Ксенія Сітінська

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.