Саудівська мечеть, одна з дванадцяти мечетей Нуакшота. Фото Франсуа Коліна з Wikimedia Commons. CC BY-SA 2.5. 

Автори статті – Мохамед Ахмед Аббе (Камаль) і Маріам А. 

26 липня 2023 року 19-річна старшокласниця у Мавританії Марія Убед стикнулася з серйозними звинуваченнями у богохульстві. Звинувачення виходили з припущень, що у письмовому іспиті вона виявила неповагу до пророка Мухаммеда. 

Серйозність цієї ситуації важко перебільшити, оскільки за статтею 306 Карного кодексу Мавританії зараз їй загрожує смертна кара. 

Як розвивалася справа про богохульство

3 липня 2023 року екзаменаційну роботу з богохульними твердженнями було розміщено на Facebook без вказання імені студентки. Це зробив учитель, який відвідав спеціалізовану установу, яку створило Міністерство освіти для оцінювання державних шкільних іспитів, головної перепустки до вищої освіти. 

Пост став вірусним, викликавши величезну хвилю ворожості до неназваної студентки. Суворі правила в Мавританії не дозволили отримати онлайн-доступ до екзаменаційної роботи через заборону на її поширення. 

Після поширення новин в соціальних мережах, по п'ятничній молитві 7 липня сотні демонстрантів вийшли з вимогою розслідування щодо екзаменаційної роботи. Протестувальники критиковали уряд за затягуванні передачі справи до суду і вимагали оприлюднення імені студентки для притягнення її до відповідальності. У ситуацію втрутився спецназ з вимогою демонстрантам розійтися, оскільки вони не мали дозволу на акцію. 

Скоро після того Асоціація мавританських уламів (релігійних вчених), найвищий релігійний орган у Мавританії, розкритикувала уряд за зволікання, спонукаючи громадське обурення. У відповідь на вимоги громадськості встановити особу студентки і винести їй смертний вирок Асоціація видала фетву, в якій рекомендувала смертну кару щойно провину студентки буде доведено. 

За кілька днів по тому депутат парламенту Мохамед Буй спробував публічно присоромити цією справою президента Мавританії Мохамеда Олда Газуані, поширивши документ, в якому він замінив ім'я пророка в екзаменаційній роботі на ім'я президента в межах популістської акції з критикою уряду. Цей рух спричинив значну полеміку і підсилив тиск на уряд для вжиття заходів проти Убед.

26 липня Убед помістили під варту у зв'язку зі звинуваченнями у “неповазі до Пророка і глузування з нього” і використанні соціальних мереж “для підриву священних цінностей іслама”. Про це повідомив посадовець з Офісу прокурора у столиці, Нуакшот, який не розкрив конкретний зміст екзаменаційної роботи. 

Сім'я Убед у своїй заяві заперечила зв'язок Марії з суперечливою екзаменаційною роботою. Вони також розповіли, що молода жінка мала психічні проблеми, і закликали ісламську спільноту і народ Мавританії до співчуття:

Наша донька не стала на стежку аморальності, не мислила атеїстично і не відходила від загальноприйнятих суспільних норм. Будь-хто, знайомий з нею, погоджується, що вона є взірцем моральної чистоти і скромності. Але ми спостерігали у неї симптоми абстиненції, більшу мовчазність, втомлюваність і надмірний сон. Це ознаки можливих глибоких психологічних проблем.   

Проте члени Асоціації релігійних вчених розкритикували це твердження.

Як написала газета Аль-Кудс, цей випадок ставить уряд Мавританії у складну позицію між вимогами громадськості стратити молоду жінку і прискіпливою увагою міжнародної спільноти, яка обстоює свободу. 

Цю дилему ще більше ускладнює факт, що молода жінка пов'язана з харатінами (колишніми рабами) – групою, яка пережила десятиліття поневолення у Мавританії. Газета Аль-Кудс підсумувала ситуацію: 

Якщо не буде прийнято швидкого правового рішення, ця справа може призвести до великих протестів. Вона нагадує инцидент 2014, спровокований образливою статтею Улда Мхаїтира. Він отримав смертний вирок, а демонстрації з вимогою стратити його тривали до 2019 року. Через тиск міжнародної правозахисної спільноти уряд протидіяв виконанню вироку.

Закони про богохульство у Мавританії 

27 квітня 2018 року мавританський парламент прийняв суттєву поправку до Кримінального кодексу, замінивши статтю 306. Оновлений закон ввів смертну кару для обвинувачених у “богохульних висловлюваннях” і “святотатських” діях. На відміну від колишньої статті 306, оновлений закон виключив можливість заміни смертної кари на тюремне ув'язнення, навіть якщо порушних швидко розкається. 

За інформацією Al Jazeera, Мавританія посилила закон у відповідь на рішення місцевого суду звільнити блогера і активіста проти рабства Мохаммеда Улда Шейха Улда Мхаїтира, відомого як Шейк Мхаїтир. 

У 2014 році Шейка Мхаїтира було засуджено до страти за богохульство і образу пророка. Вирок стосувався його посту з критикою використання певних релігійних текстів для виправдання рабства у Мавританії.  

Хоча Мхаїтира спочатку засудили на два роки ув'язнення, за ґратами – переважно в одиночному ув'язненні – він провів п'ять з половиною років. Коли його, нарешті, звільнили, він залишив країну. 

Як закони про богохульство впливають на права людини і свободу слова у Мавританії

У 2018 році, коли було прийнято закон, експерти ООН попереджали, що його застосування “серйозно порушить міжнародне право” і посягне на свободу самовираження, заявивши далі, що “ця поправка ще більше обмежить право на свободу самовираження у Мавританії і створить умови для підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства на основі релігії або переконань”. 

У сучасному взаємопов'язаному світі платформи соціальних мереж перетворилися на простори, в яких процвітають поляризованість і нетерпимість. Ця тенденція не є винятково мавританською – вона домінує у багатьох інших ісламських країнах. Ті, хто висловлюють інакшу думку або ставлять під сумнів релігійні справи, часто стають мішенями для кіберцькування, а в крайніх випадках – навіть насильства. 

На додаток до підриву цінностей свободи слова, ця онлайн-ворожнеча загрожує безпеці і добробуту тих, хто опинилися під перехресним вогнем. Спроби обговорити релігійні справи часто викликають звинувачення у богохульстві, відступництві і атеїзмі, що має серйозні наслідки. 

Недавній випадок з Марією Убед наголошує на нагальній потребі переглянути богохульство і свободу слова у мавританському законодавстві.