Однак неправильно говорити, що Росія не чинила опору появі путінізму. Навпаки, вона чинила опір, багато разів і в різний спосіб, хоча й безуспішно.
Опозиційний політик Володимир Мілов, який веде успішний опозиційний медіа-канал на YouTube, що має близько пів мільйона підписників, нещодавно опублікував документальний фільм, у якому висвітлені всі основні протести та інші акції російської опозиції протягом двох десятиліть 2000-х років.
Його канал представляє фільм таким чином:
Неверно говорить, что Россия не сопротивлялась становлению путинизма — сопротивлялась, и еще как. Конечно, в целом наше общество спохватилось позже, чем было нужно — массовые протесты произошли, но уже тогда, когда оппозиция была выдавлена из официальной политики, а Путин выстроил массу силовых линий обороны против народа. Однако сопротивление было — и в сегодняшнем нашем выпуске из цикла «Лихие 2000» Владимир Милов расскажет вам историю борьбы российского народа с путинской диктатурой, историю, которая не прекращалась никогда, и которую важно помнить сегодня, на фоне постоянно звучащих обвинений в адрес россиян о «рабском гене» и «нежелании» бороться за свободу.
Хибно казати, що Росія не чинила опір становленню путінізму – чинила опір, і ще й як. Звичайно, загалом наше суспільство схаменулося пізніше, ніж було потрібно, – масові протести відбулися, але вже тоді, коли опозицію було витіснено з офіційної політики, а Путін вибудував масу силових ліній оборони проти народу. Однак опір був – і в сьогоднішньому нашому випуску з циклу “Буремні 2000″ Володимир Мілов розповість вам історію боротьби російського народу з путінською диктатурою, історію, яка не припинялася ніколи і яку важливо пам'ятати сьогодні на тлі звинувачень на адресу росіян у “рабському гені” й “небажанні” боротися за свободу.
Документальний фільм, який доступний російською мовою, але також має англійські субтитри, створені на YouTube, наразі має понад 121 000 переглядів.
Протягом перших кількох хвилин відео ми бачимо тисячі людей – у тому числі опозиційних політиків Бориса Нємцова та Іллю Яшина, який вигукує в мікрофон: “Ми повинні відправити у відставку путінську хунту”, – які беруть участь в антипутінському протесті, рухаючися вулицями Москви та скандуючи: “Росія без Путіна”. Нємцов був убитий у 2015 році, а Яшин зараз відбуває 12-річний тюремний термін.На 1:13 за хронометражем фільму Олексій Навальний каже: “Оскільки мовчати може тільки той, хто боїться, я хочу запитати вас: Ви боїтеся?” Натовп кричить у відповідь: “Ні!” Навальний відбуває дев'ять років ув'язнення, і незабаром, як очікується, отримає 20-річний термін.
Подібні акції було б неможливо провести зараз, зважаючи на посилення репресій в контексті ситуації, що склалася в Україні.
У фільмі Мілов висвітлює протести, що розпочалися в 90-х роках, спричинені примусовим переходом незалежного телеканалу під контроль держави, і тривають донині. Проблиски опору можна побачити, коли люди виходять на одиночні пікети, хоча покаранням за протест зазвичай є ув'язнення. За даними ОВД-інфо, 19 747 осіб були затримані під час антивоєнних протестів із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Мілов також розповідає про історичні події, які відбувалися тоді, коли вибори в Росії були більш ніж символічними, і багато опозиційних лідерів брали участь у тих виборах, а також у протестах, і зробили це з вражаючими результатами. Він також згадує опозиційних політиків – таких як Нікіта Бєлих, який раніше був в опозиції, але став губернатором Кіровської області, а потім все одно був ув'язнений, – які, як вважається, були підкуплені й піддані тиску з боку влади.
Зараз більшість героїв цього документального фільму або вбиті, або ув'язнені. Сам Мілов живе в політичній еміграції відтоді, як у лютому 2022 року почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну.