Скриншот з оригінальної сторінки статті на ресурсі “Russia.Pos”. Використано з дозволу.

Ця стаття Софії Сорочинської була вперше опублікована на ресурсі “Russia.Pos”. Відредагована версія публікується Global Voices з дозволу.

У листопаді 2023 року на російських стрімінгових сервісах відбулася прем'єра серіалу “Слово пацана. Кровь на асфальте” (“Слово пацана: Кров на асфальті”). Усього за місяць він побив рекорди популярності в Росії, випередивши попереднього лідера – південнокорейську драму “Гра в кальмари”.

Серіал розповідає історію молодіжних вуличних банд наприкінці 1980-х років у Казані, столиці Татарстану, черпаючи натхнення з реальних подій і ґрунтуючись на книзі колишнього члена банди. У той час злочинні угруповання, що переважно складалися з неповнолітніх, боролися за контроль над територією, що призвело до великої кількості вбивств і безпрецедентного рівня злочинності. Історики називають це “казанським феноменом”.

Головний герой серіалу – Андрій, 14-річний підліток, який живе з мамою і молодшою сестрою, добре вчиться в школі і грає на фортепіано. Над ним знущаються інші підлітки, і він шукає захисту. Андрій знайомиться з Маратом, членом банди в Казані, і приєднується до неї, беручи участь у бійках і пограбуваннях.

Банди живуть за унікальним набором правил. Фраза “слово пацана” означає непорушну обіцянку або клятву. Якщо хтось пообіцяв, він повинен дотримати свого слова. Члени банди беруть участь у масових бійках, змагаючись за контроль над частинами Казані, що часто призводить до вбивств. В одному з епізодів згадується, що майже всі реальні прототипи головних героїв або отримали довгі тюремні терміни, або були вбиті.

Деякі урядовці стверджували, що “Слово пацана” пропагує насильство, і закликали до його заборони. Уповноважена з прав дитини в Татарстані Ірина Волинець написала, що серіал “романтизує бандитизм і виправдовує тривожне явище, відоме як “казанський феномен”, формуючи в очах молоді хибні уявлення про кримінальний світ”.

Тим часом, депутатка Держдуми Ніна Останіна попросила провести розслідування, щоб з'ясувати, чи не було вбивство 15-річного підлітка в російському місті Іркутськ інспіроване серіалом. У “Слові Пацана” є сцена, схожа на інцидент, що стався в Іркутську.

Але величезна популярність серіалу не піддалася жодним спробам цензури.

Після перегляду серіалу татарстанські підлітки створили чати, названі на честь колишніх казанських банд, і виклали відео, де вони імітували бійки 1990-х років за допомогою сніжок.

За даними яндекса , що за один місяць росіяни шукали “Слово Пацана” більше, ніж “війна в Україні” за весь 2023 рік. [Варто зазначити, що даним яндекса не можна довіряти, коли вони пов'язані з війною в Україні: яндекс зараз перебуває під контролем російської держави, і все, що пов'язано з російським вторгненням в Україну, піддається жорсткій цензурі].

Читати далі: Межі компромісів: як розвалюється Яндекс

За даними ВЦИОМ, державного соціологічного центру, понад 80 відсотків росіян знають про серіал, а вісім з 10 тих, хто дивився серіал (82 відсотки), виступають проти його заборони.

Татарськомовна пісня “Пияла” хіп-хоп дуету “Аігел”, яка звучить у саундтреку до серіалу, очолила світовий чарт Shazam.

Саундтрек не потрапив до титрів, хоча звучав майже в кожній серії, найімовірніше, тому, що Аігел виступила проти війни в Україні і виїхала з Росії. Серіал також викликав інтерес до татарської мови. Після виходу серіалу на екрани з'явилася петиція на сайті Change.org із закликом додати татарську мову до Duolingo.

Читати далі: Татарський мовний активіст, який ідентифікує себе як квір: “Під впливом сучасної російської держави можновладці Центральної Азії намагаються впроваджувати подібну антигейську політику“

Цікаво, що “Слово Пацана” стало дуже популярним в Україні. Іспанська газета El Pais написала, що він “сколихнув українське суспільство”, і повідомила, що “це найпопулярніший серіал в інтернеті в Україні”.

Міністерство культури України оприлюднило заяву, в якій прирівняло серіал до ворожої пропаганди від імені ворога. У заяві йдеться:

В українському інтернет-просторі, зокрема серед підлітків, поширюється серіал російського виробництва, який прямо поширює насилля, кримінал та естетику, притаманну  країні-агресорці. Він містить ворожу пропаганду, побутування якої в Україні в умовах війни є неприпустимим.

Як повідомляє BBC Russia, багато хто в Україні обурений тим, що “в розпал війни з Росією… молодь може дивитися серіал російського виробництва”, і “вимагає від Служби безпеки України заборонити цей серіал”. Але така заборона була б безглуздою, оскільки українці дивляться російську продукцію здебільшого через вже нелегальні піратські стрімінгові платформи.

Російський журналіст Михайло Шевчук назвав “Слово Пацана” одним з найбільш значущих культурних явищ за багато років. На його думку, історія має сильне політичне підґрунтя і може вважатися “антирадянською”. Шевчук сказав, що ті, хто звинувачує “Слово Пацана” в романтизації насильства, просто “бачать себе в дзеркалі”. Він сказав:

У наші дні, коли керівництво країни наполегливо намагається відновити імперію і серйозно індоктринує з цією метою школярів, хтось взяв на себе ініціативу показати тим же школярам, як насправді виглядала імперія зсередини.

Він додав, що серіал наочно продемонстрував, що “до кінця свого існування сам СРСР став по-справжньому антирадянським”.

За словами Шевчука, “Слово Пацана” безжально розповідає про розпад соціальної структури СРСР – держава більше не могла ні захистити, ні нагодувати народ, а народ перестав поважати державу”.

Юрій Саприкін, культуролог, високо оцінив серіал, назвавши його справді “народним” через те, що він не транслювався на телебаченні і набув популярності завдяки тому, що люди з різних соціальних верств і різного віку рекомендували його один одному.

Його дивляться діти, дорослі, які пам'ятають ті часи, і дорослі, які їх не пам'ятають. Його дивляться… інтелектуали і просто звичайні глядачі серіалів. Він якимось чином захоплює всіх… чого майже ніколи не буває.

“Слово Пацана” “є універсальним, оскільки говорить про прості речі, зрозумілі кожному, такі як дружба, зрада, помста і справедливість”, – пише Саприкін. Він додає: “Шкода, що його не можна продавати на Netflix, щоб побачити, чи мав би він міжнародний успіх. Думаю, він був би дуже успішним, так само як іспанські та ізраїльські серіали, які останнім часом стали світовими хітами”.

Дійсно, “Слово Пацана” було дуже важко не помітити, особливо в Інтернеті. Хештег #словопацана (“слово пацана”) набрав 11,3 мільярда переглядів у TikTok. Соціальні мережі також переповнені відео з вечірок, де люди танцюють під хіти 1980-х років, що звучать у серіалі, заново відкриваючи для себе танці тієї епохи.

Повертається і сленг тих часів. Наприклад, знову став популярним термін “чушпан”, що означає “аутсайдер”, людина, яка не пов'язана з бандами. Одна сім'я з Казані після перегляду серіалу навіть назвала свого новонародженого сина Чушпаном.

Багато сімей дивилися “Слово пацана” разом. Батьки згадували з дітьми свою молодість, а підлітки ділилися цими історіями в Інтернеті. Деякі відео показують, наскільки сильно підсіли на серіал батьки.

Саприкін вважає, що “Слово батька” увійде в історію як культурний феномен. Він сказав, що може собі уявити ювілейні покази серіалу в кінотеатрах через 20 років.