Зображення — Joseph Mucira з Pixabay. Використано згідно з ліцензією Pixabay Content License.

Штучний інтелект (ШІ) — один з найважливіших здобутків прогресу в наш час, спрямований докорінно змінити ключові галузі промисловості, але зі зростанням його популярності підвищується й необхідність ретельного аналізу потенційної шкоди від нього і ризиків, пов’язаних з масштабним використанням і розгортанням цієї технології. Організація Об’єднаних Націй визнає, що нерегульоване використання ШІ створює загрози для прав людини, обобливо для права на недоторканність особистого життя, свободи самовиразу, свободи думки і для права на справедливий судовий розгляд. Попри це, впровадження ШІ продовжує випереджати законодавчий захист, залишаючи населення вразливим перед зловмисниками.

Хоча ця проблема глобальна, різна динаміка на рівні країн та розвиток ситуації з окремими правами людини означають, що рівні ризику різняться від країни до країни, можливо, навіть від регіону до регіону. В Латинській Америці спостерігається зростання у використанні технологій спостереження і брак прозорості несе реальні наслідки і на індивідуальному, й на суспільному рівні. Яскравим прикладом є Мексика.

Мексика стала першим зафіксованим урядовим клієнтом і якнайактивнішим користувачем шпигунської програми Pegasus — програмного забезпечення, яке зазвичай використовувається для нагляду за телефонами та пристроями журналістів, представників громадянського суспільства й активістів. За період з 2011 року на цю технологію було витрачено понад 80 мільйонів доларів США. Заявляли, що це програмне забезпечення придбають для боротьби проти тероризму і наркокартелей, та реальність показує, що його застосовують проти журналістів, активістів і політичних опонентів.

За попередньої адміністрації під спостереження і залякування потрапили міжнародні експерти, які виконували завдання з розслідування зникнення студентів у місті Ігуала в 2014 році. Вибухнув міжнародний скандал. Проте недобросовісне використання Pegasus продовжилося навіть у період правління нинішнього президента Лопеса Обрадора, що наводить на думку про системну проблему з прийнятим у країні підходом до використання горезвісного шпигунського програмного забезпечення і зі ставленням до громадянських прав і свобод загалом.

Проблема не обмежується проєктом Pegasus. У столиці країни, Мехіко, встановлена одна з найбільших на обох континентах Америки міських систем спостереження — El Centro de Comando, Control, Cómputo, Comunicaciones y Contacto Ciudadano, більш відома як El C5. Мережа, з’єднана з кнопками сигналу тривоги й командними центрами, розкинулася на 1485 км, а програмне забезпечення розроблене для автоматичного виявлення автомобільних номерних знаків. Більш того, за період з 2018 по 2022 рік кількість встановлених камер зросла з 18 мільйонів до 65 мільйонів, і в планах передбачено додати іще щонайменше 16 мільйонів. Незважаючи на очевидну потужність C5, в її роботі виникали проблеми: від хибних ідентифікацій до неналежного використання особистих даних. Помітні були також випадки, коли технологічні несправності у функціонуванні впливали на рішення у кримінальних справах, тому що припускалося, що відеоспостереження є об’єктивним джерелом.

Розгортання системи C5 може здатися дрібничкою лише в порівнянні з Titan’ом — базою даних у сфері розвідки й безпеки, потужною як за розміром, так і за загрозливістю для громадянських свобод. Це програмне забезпечення використовується владою в кількох мексиканських штатах, щоб поєднати місцеві дані з іншою особистою інформацією, включно з фінансовими, офіційними й телекомунікаційними даними, для визначення місцезнаходження окремих осіб по всій країні в режимі реального часу. Державних службовців критикували за сумнівне використання бази даних, спрямоване проти громадських діячів, але ще більшою проблемою є те, що доступ до даних, зібраних за допомогою Titan, можна отримати на чорному ринку, що несе подальшу небезпеку.

Досі не ясно, якою мірою штучний інтелект включений у системи C5 і Titan, але спектр спостереження залишається широким і викликає навіть більше занепокоєння з упровадженням нових смарт-технологій.

Проблеми стають очевиднішими у прикордонні. Меморандум про взаєморозуміння (Memorandum of understanding — MOU) між губернатором Техасу Грегом Ебботтом і губернаторкою штату Чіуауа Мару Кампос окреслює план спорудження Torre Centinela (Вартової Вежі), 20-поверхової будівлі спостереження, яка буде знаходитися в Чіуауа. З бюджетом проєкту в майже 200 мільйонів доларів США, будівля міститеме “1791 автоматичний зчитувач номерних знаків, 3065 камер з функціями панорамування, нахилу й масштабування і 74 дрони” та буде оснащена біометричними фільтрами, що уможливлюють розпізнавання облич. Технологію ШІ під’єднають також до реєстру автомобільних номерів штату Чіуауа, щоб полегшити ведення обліку та ідентифікацію суб’єктів.

З іншого боку кордону у США мешканці Мексики також стикаються з інфраструктурою всепроникного спостереження, підкріпленого технологією ШІ. Компанії, такі як Anduril та Elbit Systems, за укладеним з урядом США контрактом використовують датчики, дрони й навіть віртуальну реальність (VR), підкріплену штучним інтелектом, щоб ідентифікувати людей та об’єкти по обидва боки огорожі. Крім охорони кордону, ШІ в Мексиці використовується формування політики на основі фактичних даних, як домоміжний засіб у деяких судових процесах та в галузі охорони здоров’я для управління ресурсами і для діагностики на основі даних.

У порівнянні з іншими країнами Латинської Америки Мексика відстає у придбанні й розгортанні технологій ШІ, але в майбутньому це, схоже, зміниться з усе ширшим використанням новостворених технологій по всій планеті. Революційний потенціал впливу ШІ на такі сфери діяльності, як охорона здоров’я, фінанси й безпека, отримав визнання й активну підтримку від деяких провідних політиків країни, не в останню чергу від Марсело Ебрарда, одного з лідерів наступних президентських виборів, який запропонував використовувати технологію розпізнавання облич як частину національної стратегії боротьби зі злочинністю.

Амбіції йдуть попереду розробки відповідних законодавчих інструментів і стандартів, які б контролювали використання і розгортання штучного інтелекту й пов’язаних технологій. Проте вживаються й деякі заходи. У 2018 році Мексика представила стратегію ШІ, де підкреслювалася необхідність структури управління й окреслювалися виклики, які поява нових технологій кидає правам на приватне життя. Є також кілька законів із засобами регулювання певних аспектів використання ШІ, включно з законом про захист даних (Ley Federal de Protección de Datos Personales), законом про захист прав споживачів (Ley Federal de Protección al Consumidor) і законом про економічну конкуренцію (Ley Federal de Competencia Económica). На додачу мексиканський сенат створив у 2023 році Національний союз штучного інтелекту (Alianza Nacional de Inteligencia Artificial, або ANIA), щоб “зміцнити екосистему штучного інтелекту в Мексиці”.

Попри такі просування у розвитку й існування 18 активних ініціатив, пов’язаних з ШІ, брак конкретних законів у сфері ШІ залишає народ Мексики під загрозою. З подальшим розвитком штучного інтелекту необхідно розробляти законодавство, яке б відповідало унікальним проблемам і викликам, що постають з новими технологіями. Це стосується країн по всьому світу, але особливо таких, як Мексика, де наявність всеохопних державних систем спостереження і технологій, що вриваються в особисте життя, залишає населення вразливішим до негативних наслідків усе ширшого впровадження ШІ як з боку держави, так і з боку приватного сектору.