Фотографія надана Андріа Пічіау та використана з дозволу.

Мовне розмаїття Європи дедалі більше відображається в онлайн-просторі, де носії регіональних мов і мов меншин та їхні громади використовують цифрові інструменти та медіа для збереження, популяризації та відродження своєї мовної спадщини. У цьому дусі онлайн-кампанія Rising Voices @EuroDigitalLang є куратором облікового запису в соціальній мережі X (раніше Twitter), що оновлюється на постійній основі. Тут мовні активісти та адвокати розповідають власні історії, безпосередньо спілкуючись зі своєю аудиторією та ділячись поточними викликами й успіхами.

У цьому електронному інтерв'ю майбутній модератор Андріа Пічіау з Академії сардинської мови APS, який працює з сардинською мовою, ділиться попереднім оглядом мовної роботи APS. Більше інформації можна знайти тут @academiasardu. Андріа буде керувати акаунтом протягом тижня з 8 по 14 квітня 2024 року.

Rising Voices (RV): Розкажіть, будь ласка, про себе та свою роботу, пов'язану з мовою.

Андріа Пічіау (АП): Я відповідаю за мовні технології в Acadèmia de su Sardu APS, благодійній організації, яка займається просуванням і захистом сардинської мови та прав її носіїв. Наша благодійна організація – це розмаїта спільнота, що складається з лінгвістів, лінгвістичних експертів, викладачів та студентів, яких об'єднує спільна пристрасть до сардинської мови та культури.

В Академії я розробив “sardu.wiki“, інтерактивну платформу для документації сардинської мови. Перший проєкт, розміщений на цій платформі, називається “LemONS” (“Словник сардинської мови зі стандартною орфографією”) і передбачає широке дослідження варіантів слів, категоризованих згідно з нашою пропозицією щодо стандартизації “Su Sardu Standard”. Ця ініціатива дозволяє користувачам документувати свої місцеві варіанти слів, вимови та вирази, підтримувані інтерактивними картами, які демонструють географічний розподіл цих варіантів. Це стало початком нашого Мовного атласу сардинської мови, важливого починання, описаного в нашому статуті.

Важливим аспектом нашої роботи є стандартизація сардинської мови на дві норми (для кампіданського та логудорсько-нугорейського макрорізновидів, які є групами діалектів з певною внутрішньою єдністю та узгодженістю і які слугують практичним посібником для студентів та установ, визнаючи різноманітність та багатство мови). Запропонована нами норма для кампіданської сардинської мови вже є офіційною на півдні Сардинії, а минулого року я допомагав презентувати всю роботу на наукових конференціях в Уельсі та Німеччині.

RV: Яким є нинішній стан вашої мови в інтернеті та за його межами?

AП: ЮНЕСКО класифікує сардинську мову як “мову, що перебуває під загрозою зникнення”, на межі того, щоб стати “мовою, що перебуває під серйозною загрозою зникнення”. Сардинська мова не входить до шкільної програми, вона в основному поділяється на два різновиди: Кампіданський на півдні та Логудоро-Нугорецький на півночі.

Більше половини носіїв сардинської мови використовують кампіданський макроваріант, який зникає особливо у великих містах, таких як Кальярі та Кварта-Сант-Елена, де він практично зник з публічного простору на користь використання італійської мови. На противагу цьому, логудорсько-нугорейський варіант, включаючи нугорейський підваріант, яким розмовляють в околицях Нуоро, має тенденцію до більшої консервативності і залишається поширеним, особливо в менших міських центрах.

Останніми роками спостерігається все більший інтерес до збереження і популяризації сардинської мови, хоча зусиллям перешкоджають дебати щодо стандартизації, зокрема, провал пропозиції Limba Sarda Comuna, яка прагнула запровадити стандарт з однією нормою. Цей факт продемонстрував необхідність більш інклюзивного підходу до дискурсу навколо нашої мови, і це усвідомлення поступово набуває визнання серед носіїв та інституцій.

В Інтернеті сардинська мова активно представлена у фейсбуці у спеціальних групах і на сторінках. Така ситуація демонструє поточні виклики у відродженні та просуванні мови в цифрову епоху.

RV: Яка ваша мотивація для того, щоб ваша мова була присутня в цифровому просторі?

У такому світі, як наш, те, що соціолінгвісти називають “мовним ландшафтом”, швидко змінюється. Цей ландшафт означає не лише наявність письмової мови в публічному просторі чи місцях ведення бізнесу, таких як дорожні знаки, вивіски, реклама, плакати тощо, як це було визначено спочатку. Це також включає постійно розширюваний “цифровий мовний ландшафт” соціальних мереж та іншого онлайн-контенту. В Acadèmia de su Sardu APS ми вважаємо, що важливо сприяти присутності сардинської мови в усіх цих місцях з двох основних причин.

По-перше, кожен, хто зацікавлений допомогти процесу відродження, повинен знайти всю необхідну підтримку якомога легше і швидше.

Ми вважаємо, що це важливо для молодих поколінь, для яких сардинська мова перетворилася з мови спільноти на мову спадщини, і чиє життя стає дедалі більш цифровим. Ці носії повинні знайти можливості для навчання та соціалізації в цьому цифровому середовищі, щоб вони могли допомогти йому розвиватися, так само, як вони повинні мати можливість знайти підтримку в регіоні, де вони живуть.

По-друге, сардинська мова не повинна бути далеко від місця, де проходить наше економічне життя, яке здебільшого відбувається онлайн. Ми сподіваємося, що, уникаючи відокремлення, ми зможемо протистояти витісненню сардинської мови з публічної сфери та нормалізувати її використання.

RV: Опишіть деякі проблеми, які заважають повноцінному використанню вашої мови в інтернеті.

АП: Основною проблемою, яку ми бачимо в Академії сардинської мови APS, є брак грамотності сардинської мови, що є наслідком десятиліть нехтування або навіть ворожості з боку місцевих інституцій. Ця проблема виходить за рамки транскрипції діалектів і стосується базового вміння читати і писати сардинською мовою, включаючи прості речення або участь у коротких письмових обмінах. Носії мови, які не звикли бачити свою мову в письмовій формі, часто відчувають “мовну втому” і намагаються читати короткі тексти.

Крім того, помітним є брак контакту з діалектами за межами рідної мови, особливо серед покоління бебі-бумерів, що ускладнює пошук спільного лінгвістичного коду для спілкування в Інтернеті. Молодші мовці, менш знайомі зі своїми діалектами, більш схильні досліджувати мовні варіації.

Іншим значним викликом є наявність сильних мовних ідеологій, таких як ідеологія “один народ – одна мова”, яку відстоює меншість. Ця точка зору підштовхує до стандартизації за однією нормою, що часто призводить до появи в інтернеті текстів штучною сардинською мовою, яка характеризується неточностями в лексиці та синтаксисі. Подібні проблеми іноді трапляються в роботі носіїв спадщини, які з добрими намірами намагаються зробити свій внесок у розвиток спільноти. На жаль, такий низькоякісний сардинський контент відштовхує носіїв мови від участі у спільноті та створює проблеми для тих, хто навчається.

RV: Які конкретні кроки, на вашу думку, можна зробити, щоб заохотити молодь почати вивчати свою мову або продовжувати користуватися нею?

AП: Сардинська, найпоширеніша мова історичної меншини на Сардинії, сьогодні є переважно мовою спадщини, і багато молодих людей з сардинськомовних сімей не розмовляють нею активно. Ці люди часто мають уявлення про те, що таке “гарна сардинська”, але відчувають зневіру у вивченні чи використанні мови через невідповідність власним очікуванням та брак освітніх ресурсів і можливостей для практики. Acadèmia de su Sardu вирішує ці проблеми, розробляючи навчальні матеріали та створюючи інклюзивне середовище для мовної практики за допомогою таких ініціатив, як “Su Sardu Standard”, проєкт “LemONS”, а також онлайн-курсів та зустрічей. Ці зусилля спрямовані на забезпечення міцного граматичного фундаменту. За останні кілька років ми значно збільшили масштаби наших зусиль, щоб охопити якомога більше студентів.
Однак Академія сардинської мови визнає, що для відродження сардинської мови необхідна комплексна мовна політика з боку уряду Сардинії. Така політика повинна рішуче підтримувати мову, поважаючи її варіації, виходячи за межі контрпродуктивних ідеологій.