Занедбана залізнична колія на далекій півночі Росії стала малоймовірним каталізатором загальнонаціонального протестного руху.

Протягом останніх шести місяців біля запланованого полігону в Шиєсі в Архангельській області, розташованому на відстані 1 125 кілометрів від Москви, функіонує цілодобовий протестний табір. Його мешканці виступають проти будівництва так званого «еко-техно-парку», на який щодня планують завозити кілька залізничних вагонів сміття з російської столиці.

Від колишнього села Шиєс не багато чого залишилося; територія оточена болотами і лісами. Але воно знаходиться за кілька кілометрів від кордону з Республікою Комі, ще однієї повнічної області Росії. Тому, коли мешканці сусіднього міста Урдома минулого року почали протестувати проти полігону, їхні дії привернули увагу громадськості в двох регіонах.

Протягом кількох місяців російський інтернет гуде повідомленнями з хештегами #ПоморьеНеПомойка («Помор'я — не смітник» з відсилкою до давно існуючого гасла екологічного руху вздовж Білого Моря) і #ЧистыйСевер («Чиста Північ»).

Так виглядає «Сортування сміття в Москві» в популярній карикатурі Дюрана, широко поширеній в російських соціальних мережах. На контейнерах написані назви суперечливих сміттєзвалищ та полігонів за межами столиці, включаючи Шиєс.

Тепер солідарні протести проводяться в десятках міст Росії, а Шиєс регулярно потрапляє в заголовки новин.

Ця історія почалася у 2007 році, коли 57 га землі навколо Шиєса були передані Урядом Архангельскої області Російським залізницям для «промислового використання» до 2056 року. У липні 2018 року Російські залізниці передали власність в оренду московській компанії «Технопарк». В кінці місяця жителям довколишніх сіл стало зрозуміло, що будується щось велике, що змусило місцевих екологів вимагати пояснень від обласної влади.

Ці вимоги посилювались, і питання про будівнцтво полігону почало підніматися в обласних радах Архангельська і Комі. Невдовзі з'явилися фотографії пенсіонерів з віддалених сіл у районі, де проводилися одиночні пікети (єдиний законний спосіб проведення стихійних протестів у Росії).

Але ситуація в Шиєсі залишалася незрозумілою. Ні Технопарк, ні місцева влада не роз'яснили, що саме будується, спочатку говорячи, що цей об'єкт буде скоріше переробним заводом, аніж полігоном. У вересні 2018 року в інтерв'ю незалежній радіостанції «Ехо Москви», заступниця губернатора Архангельської області Олена Кутукова проговорилася під час рекламної паузи, що сміття вже перевозиться в регіон, і що посадовці нічого про це не кажуть, тому що це «дражливий політичний момент». (Російськомовні читачі можуть знайти детальну інтерактивну хроніку цих подій на сайті 7×7, це веб-сайт новин, орієнтований на далеку північ Росії).

Місцеві екологи стверджували, що Шиєс є “найгіршим місцем для звалища”, оскільки торф'яні болота цього району живлять кілька річок, що впадають у Біле море. Тим часом еко-активісти підняли конкретні процедурні вимоги. Наприклад, Олена Калініна і Антоніна Обедініна, активістки #ПоморьеНеПомойка, червня 2019 заявили в ході інтерв'ю подкасту Salt.Zone, який ввисвітлює громадські рухи в Росії, екологи вимагають народного референдуму з будівництва полігону, і що муніципалітетам лиш вторинно надано повноваження щодо питань, пов'язаних з використанням державних земель.

Активістів підбадьорила постанова Архангельського обласного суду у квітні, яка скасувала спроби місцевих депутатів заборонити такі референдуми. Але 25 червня Верховний суд Росії скасував це рішення і підтвердив заборону на проведення референдумів відповідно до російського законодавства.

Впливовий політолог Валерій Соловей прогнозував, що рішення Верховного суду лише радикалізуватиме протестуючих:

Мне вчера повезло встретиться и побеседовать с делегацией активистов из Архангельской области и Коми, которые выступают против строительства мусорного полигона в Шиесе. Они были готовы к сегодняшнему решению Верховного Суда, фактически закрывшего возможность проведения референдума в Архангельской области на сей счет.

Однако после встречи у меня исчезли сомнения: эти спокойные и уверенные люди не позволят построить на своей земле мусорной полигон. Их сопротивление будет нарастать пропорционально давлению, а последствия конфликта, в случае его развития, окажутся радикальными и масштабными.

Мені вчора пощастило зустрітися і поспілкуватись із делегацією активістів з Архангельської області і Комі, які виступають проти будівництва сміттєвого полігону в Шиєсі. Вони були готові до сьогоднішнього рішення Верховного Суду, фактично закрившого можливість проведення референдуму в Архангельській області щодо цього.

Однак після зустрічі у мене зникли сумніви: ці спокійні та впевнені люди не дозволять побудувати на своїй землі сміттєвий полігон. Їх супротив буде зростати пропорційно тику, а наслідки конфлікту, у випадку його розвитку, виявляться радикальними і масштабними.

— Валерій Соловей, Facebook, 25 червня 2019

Щодо цього суперечливого рішення суду у блозі «Ехо Москви» ветеран російського правозахисного руху Лев Пономарьов підкреслив, що москвичі зобов'язані стояти поруч з людьми на півночі Росії «у їхній боротьбі проти свавілля і беззаконня», зазначивши, що:

Не будет преувеличением сказать, что власти, наряду с ЧОПами и околовластным бизнесом, ввели оккупационный режим на части территории Русского Севера.

Не буде перебільшенням сказати, що влада, поряд із приватними охоронними компаніями і бізнесом, близьким до влади, ввели окупаційний режим на частині території півночі Росії.

— Лев Пономарьов, «Ехо Москви», 26 червня 2019

Зелений активізм у Росії та його невдоволення

Ці спостереження лежать в основі нової хвилі екологічного активізму в Росії. В панельній дискусії в Берлінському театрі PANDA 5 червня, де автор брав участь, незалежний російський політик Дмитро Гудков зазначив, що «90 відсотків усіх протестів у Росії мають зелену природу». Колега Гудкова Олександр Соловйов відповів: «Так, але ці протести не є “зеленими”, тому що протестуючі переймаються зміною клімату; вони зелені, тому що люди турбуються про те, що відбувається в їхньому дворі, про хворобу від раку або пневмонії».

Це не «Повстання проти вимирання» (Extinction Rebellion); протистояння в Шиєсі — це про екологічну безпеку, а не зміну клімату як таку. Риторика екологічних активістів Росії зосереджується на відсутності підзвітності та жорстому управлінні еліти, яку деякі росіяни відчувають на собі у таких ситуаціях, як з цим сміттям у Шиєсі. І це історія, яка широко резонує в Росії, серед багатьох різних місцевих протестних програм.

Як пише відомий російський блогер Павло Пряников:

Шиес – хороший пример, как умнеет наш народ. Сначала понял, что такое частная собственность. Теперь хорошо понимает, что такое своя земля, своя малая Родина. Очень быстро идёт не только гуманизация России, но и быстро наше общество пробегает азы построения гражданской нации – то, на что в Европе ушло 200-400 лет, у нас догоняется за несколько десятилетий. Очень хорошо, что вне пределов московской метрополии у людей появляется это чувство своей земли, которой могут распоряжаться только они, а не какие-то «дяди с Москвы».

Вообще же главная национальная идея нашего времени не только ГДЕ ДЕНЬГИ!? (о чём много пишу), но и ЗА ВСЁ НУЖНО ПЛАТИТЬ. Народ постепенно понимает, что всё требует расплаты – Крымнаш, милитаризация с Царь-ракетами, прокорм сонма чинуш и олигархата […] «Вы требуете от нас затянуть пояса, а и мы потребуем вот этих операторов Царь-свалки на пару лет затянуть пояса. Товарищи Собянин, Ротенберг и Чайка – ЗА ВСЁ НУЖНО ПЛАТИТЬ!».

И это строительство гражданской нации в России будет только нарастать.

Щиєс — гарний приклад того, як розумнішає наш народ. Спочатку зрозумів, що таке приватна власність. Тепер добре розуміє, що таке власна земля, своя мала Батьківщина. Дуже швидко іде не тільки гуманізація Росії, але і швидко наше суспільство пробігає ази побудови громадянської нації — те, на що в Європі пішло 200 – 400 років, у нас наздоганяється за кілька десятиліть. Це дуже добре, що по-за межами московської метрополії у людей з'являється відчуття своєї землі, якою можуть порядкувати тільки вони, а не якісь-там «дяді з Москви».

Взагалі ж головна національна ідея нашого часу не тільки ДЕ ГРОШІ!? (про що багато пишу), але і ЗА ВСЕ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ. Народ поступово розуміє, що все потребує росплати — Кримнаш, мілітаризація з Цар-ракетами, прокорм сонму чинуш і олігархату […] «Ви вимагаєте від нас затягнути пояси, і ми будемо вимагати від цих операторів Цар-звалища на пару років затягнути пояси. Товариші Собянін, Ротенберг і Чайка — ЗА ВСЕ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ!».

І це будівництво громадянської нації в Росії буде тільки зростати.

— Павло Пряников, Facebook, 2 червня 2019

Шиєс далекий від єдиного місця розташування запланованого звалища. Прагнучи вирішити істотну проблему управління відходами столиці, чиновники Москви протягом декількох років вдавалися до поховання сміття де тільки можна. Через це екологічні активісти в Рязані, Тулі, Кірові, Красноуфімську та ряді інших міст виступили проти сміттєвих звалищ, полігонів і сміттєспалювальних заводів на їх територіях. Деякі навіть домоглися успіху — у грудні минулого року протестувальники в Ярославлі, на схід від Москви, перемогли, коли уряд постановив, що відходи з російської столиці більше не будуть завозитися до їх регіону. Артур Парфенчиков, глава Респібліки Карелія, навіть пообіцяв на своїй сторінці ВКонтакте що він заборонятиме приймати сміття з-за меж регіону.

Хоча протести в Шиєсі безумовно відіграють роль у невдоволенні нерівністю регіонів перед столицею, це не означає, що москвичі не вийшли на підтримку самих себе. 3 липня кількасот людей зібралися на Суворовській площі в Москві на мітинг, організований лівими опозиційними партіями Росії. Навіть комуністична партія Росії, яка має представництво в парламенті, взялася за цю справу; Геннадій Зюганов висловив своє захоплення протестуючими:

Рядом со станцией Шиес ежедневно проходят столкновения борцов за чистоту родной природы с охранниками, которых поддерживает полиции. Между тем, в планах власти, насколько нам известно, создание более полусотни «объектов», превращающих живописный северный край в гигантскую свалку.

— Геннадий Зюганов (@G_Zyuganov) June 25, 2019

Поруч зі станцією Шиєс щоденно проходять зіткнення борців за чистоту рідної природи з охоронцями, яких підтримує поліція. Між тим, у планах влади, наскільки нам відомо, створення більше півсотні «об'єктів», які перетворять живописний північний край у гігантське звалище.

— Геннадій Зюганов, Twitter (@G_Zyuganov) 25 червня 2019

Звичайно, російська влада занепокоєна цією новою хвилею екологічних протестів, які стають все більш осмілілими. 2 липня в північних містах, таких як Котлас, Северодвинськ і Сиктивкар, столиці Республіки Комі, були запущені нові «екобезсрочки» (цілодобові протести). Крім того, 4 липня екологічний активіст в Архангельська Дмитро Секушкін навіть встановив рекламний щит безпосередньо біля місцевої будівлі ФСБ, з написом «Шиєс — наш! Російська північ — це не сміттєзвалище для Москви!». Банер був демонтований за один день, а Секушкіна затримали.

Ще один приклад такого занепокоєння стався після прямої лінії з Володимиром Путіним 20 червня. Щорічний прямий ефір дозволяє журналістам і звичайним громадянам задати свої питання безпосередньо російському президенту. Журналіст Роберто Панчвідзе спитав Путіна про новий закон про «зневагу до влади», який був застосований проти кількох людей за коментарі, розміщені у ВКонтакте і згадав про одну жінку з Архангельської області, якій виписали штраф, як повідомляють, за слова «зовсім оборзіли» та «купка ідіотів» про депутатів, які дозволили будівництво полігону в Шиєсі. На веб-сайтах новин зазначалося, що слово «Шиєс» і будь-яке згадування про полігон були вилучені з офіційного протоколу заходу. Видатна російська соціолог Катерина Шульманн саркастично зауважила:

Простите, дорогие читатели, но, видимо, мы действительно имеем дело с какой-то манифестной формой безумия. Шиес опять пропал из стенограммы прямой линии на сайте kremlin.ru. Вчера вечером был, сегодня с утра нету. […] Граждане компьютерные специалисты, бывает такое вообще, или кроме нечистой силы нету рациональных объяснений?

Вибачте, дорогі читачі, але, здається, ми дійсно маємо справу з якоюсь маніфестною формою безумства. Шиєс знову пропав зі стенограми прямої лінії нга сайті kremlin.ru. Вчора ввечері був, а сьогодні зранку немає. […]  Громадяни комп'ютерні фахівці, буває таке взагалі, чи крім нечистої сили немає раціональних пояснень?

— Катерина Шульман, Facebook, 22 червня 2019

Кореспондент російського сайту новин «Знак», який відвідав Шиєс до і після «Прямої лінії», відмітив, наскільки розчарованими були учасники акції протесту через те, що їхнє питання не досягло безпосередньо російського президента. Той же журналіст зауважив, що тепер, щоб дістатися протестного табору поза межами будівництва, необхідно йти пішки понад 13 км грунтівкою, оскільки російська державна газова компанія Газпром закрила технологічну дорогу, прокладену вздовж газогону.

Більше того, з 28 червня пасажирські поїзди більше не зупиняються на Шиєсі, що викликало шквал пікетів під стінами офісів Російських залізниць. Деякі демонстранти навіть купували ляльки Почекуна і розміщували біля кас з написом «чи буде поїзд до Шиєса?» [Почекун (російською — Ждун) — мем, що виглядає як людиноподібний морський слон, який сидить в позі очікування зі складеними руками].

Також ляльки Почекуна були помічені біля місця зведення полігону в Шиєсі, вимагаючи зупинки будівництва, припинення постачання сміття і відходу приватних охоронців.

А поки Почекун чекає, все більше більше відвідувачів, знаменитостей, активістів і звичайних громадян, досягають Шиеса, незважаючи на перепони.

Одна москвичка написала після відвідання табору 7 липня:

Всего сутки были на Шиесе. Увы, надо дальше в отряды. Люди держатся, в лагере потрясающая самоорганизация. Есть банька, колодец, огородик с таааким луком, свой маленький лес. Но главное – люди. Встречают, провожают, обустраивают, советуют,кормят круглосуточно. Туда обязательно надо ехать,особенно москвичам. Попробую в осенние каникулы.

Всього добу були на Шиєсі. Дарма, треба далі в загони. Люди тримаються, в таборі вражаюча самоорганізація. Є банька, колодязь, грядочка з тааакою цибулею, свій маленьки ліс. Але головне — люди. Зустрічають, проводжають, облаштовують, радять, кормлять цілодобово. Туди обов'язково треба їхати, особливо москвичам. спробую на осінні канікули.

— Маргарита Баєва, ВКонтакте, 7 липня 2019