Ілюстрація Big Eye, використана з дозволу.

Ця стаття була спочатку опублікована Sbunker як частина регіональної ініціативи Western Balkans Anti-Dezinformation Hub, і була написана Фітімом Гаші за участю Деміри Круєзі, Петріта Зогая та Бардхі Бакіджа. Відредагована версія републікується Global Voices у двох частинах.

Понад два десятиліття Косово було дискусійним питанням між Заходом і Росією. Протягом 1990-х років Росія відкрито підтримувала Сербію проти незалежності Косово, незважаючи на те, що сербська держава розпочала та вела низку воєн на Балканах, зокрема останню війну в Косово.

Військово-гуманітарна інтервенція НАТО в Сербії та Чорногорії у 1999 році викликала найбільший розкол між Заходом та Росією. З того часу Росія не переставала виступати проти подій у Косово, тим паче, що Косово оголосило про свою незалежність. Блокування кожної ініціативи в Раді Безпеки (постійним членом якої є Росія) щодо зміни резолюції 1244 – найяскравіше свідчення опозиції російської держави до Косово. Позиція Росії ще більше зміцнилася стосовно ініціатив про членство Косово у таких міжнародних організаціях, як Рада Європи, Інтерпол, ЮНЕСКО та ін.

Лише за кілька днів до військового удару Росії по Україні, президент Володимир Путін під час спільної конференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у Кремлі нагадав про втручання НАТО в Югославію у 1999 році, намагаючись виправдати напад на Україну.

Крім того, російські офіційні особи, від Путіна до міністра закордонних справ Сергія Лаврова, заявляли, що в Україні воюють найманці із Косово. Ці заяви набули широкого поширення в підконтрольних Росії ЗМІ, до яких мають безперешкодний доступ і в Косово. Косівські відомства посилили пильність та запровадили санкції проти Росії, що частково стосувались й інформаційного поля, заблокувавши низку російських телеканалів. Більше того, було висловлено побоювання, що російська окупація України може поставити під загрозу безпеку Косово, особливо на півночі, де немає повноцінного суверенітету.

Війна в Україні знову розпалила дипломатичні битви та взаємні косовсько-сербські звинувачення. Проявлялися вони переважно в соцмережах і фейкових новин також не бракувало.

Дезінформація та звинувачення

Косово не застраховано від гібридної війни Росії після того, як вона розпочала великомасштабне вторгнення в Україну. Косово розглядається як країна з потенціалом дестабілізації через погані відносини із Сербією. В інтерв'ю телеканалу Russia Today, Лавров повідомив, що країни Західних Балкан «вербують найманців для військових конфліктів, спровокованих американцями». Тим часом, Російське інформаційне агентство (ТАРС) цитує слова Лаврова: «Косово та деякі інші країни Західних Балкан стають чудовим підґрунтям для злочинності. Там є терористи й наркоторговці.

Путін обгрунтував заяви свого підлеглого після переговорів із Шольцем, зазначивши, що в Україні збільшується кількість найманців із Косово. «Росія реєструє дедалі більше найманців із третіх країн, зокрема з Албанії та Хорватії, бойовиків із Косово і навіть джихадистів із військовим досвідом із Сирії», — йдеться у повідомленні Кремля.

Проте, ці твердження були спростовані косовськими установами, як дезінформація російських офіційних осіб. У Міністерстві закордонних справ Косово зазначили, що їх громадянам, згідно із законом, суворо заборонено брати участь у війнах за кордоном. МЗС охарактеризувало новини, що надходять із Росії, як запеклу кампанію проти Косово та інших західно-балканських країн з метою ескалації ситуації через Сербію:

Заяви інформаційного агентства ТАРС та міністра Лаврова є частиною запеклої російської пропаганди, мета якої – відвернути увагу всього демократичного світу від занепокоєння, яке російська гегемоністська політика та диктат викликають щодо прав народів на вільне та суверенне життя. Ця запекла російська кампанія проти Косово та інших країн Західних Балкан спрямована, серед іншого, на створення напруженої ситуації в Косово та загалом у регіоні через російського союзника на Балканах – Сербію.

Russia Today, Sputnik і ТАРС оприлюднили заяви Путіна і Лаврова, які звинувачують Північноатлантичний альянс у бомбардуваннях Сербії в 1998–1999 роках. За словами Лаврова, Росії важко повірити в те, що НАТО є просто оборонним альянсом, «з огляду на бомбардування колишньої Югославії в 1999 році». Він сказав, що бомбардування не принесло Косово процвітання. Ці зауваження він зробив, кажучи про зустріч Шольца та Путіна 15 лютого.

Тим часом, на спільній конференції зі своїм польським колегою Збігнєвом Рау, Лавров висловив сподівання, що країни, які бажають вийти з Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), мають вагомі причини для того, щоб «невдалий досвід 1999 року не повторився». Тут Лавров мав на увазі різанину в Рачаці, яку він так само, як і сербські офіційні особи, назвав сфабрикованою.

Російські телеканали тимчасово заблоковані

Щоб запобігти поширенню дезінформації, Незалежна комісія Косово зі ЗМІ тимчасово заблокувала російські телеканали.

Згідно з прес-релізом Комісії, рішення було ухвалено для того, щоб зупинити російську пропаганду та захистити суспільну безпеку Косово. Хоча в Комісії не уточнили, яких телеканалів стосувалось це рішення, проте серед них були Russia Today, «Росія 24» та «РТР-Планета».

Російські телеканали транслювалися через оператора МТС, який працює в населених пунктах на півночі Косово, де проживають переважно серби. Ця компанія була заснована у 2015 році на основі угоди між Косово та Сербією. Російські телеканали також транслювали такі місцеві оператори, як Платформа ТЕЛКОС, але після рішення Комісії, вона їх заблокувала.

Втім, це рішення не поширювалося на онлайн-платформи та соціальні мережі. Веб-сайти Russia Today та Sputnik, як і раніше, доступні. Після російської агресії в Україні було поширено безліч статей та інформаційних повідомлень, у яких проводилися аналогії між війною в Косово у 1999 році та подіями в Україні. В одному з них, критику Росії зі сторони Заходу назвали лицемірною, оскільки НАТО також бомбардувало колишню Югославію.

Моніторинг онлайн-простору у Косово здійснює Управління з регулювання електронних та поштових комунікацій (EPCRA). Через інтернет-операторів (ISP) воно може заблокувати доступ до російських веб-сайтів на території Косово. Але для цього потрібно зробити офіційний запит від уряду. За словами представників цього відомства, поки що жодних запитів не надходило.

Рада преси Косово також попередила представників ЗМІ бути максимально обережними, повідомляючи про війну в Україні.

Це перша частина статті. Другу частину читайте ось тут.

Зображення надано Джованною Флек.

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну.