Aeromech separator at the exhibition. Photo by Aeromech published by Свої.City with permission, fair use.
6-7 червня 2023 року у Києві відбулася виставка “Схід-Експо” для підприємців з областей, які найбільше постраждали від війни і наразі частково окуповані Росією: Луганської, Донецької, Херсонської і Запорізької. У 2017-2021 роках виставка, яку ініціювала ПРООН, проходила за участю підприємців з Донецької і Луганської областей, які страждають від війни і є чатково окупованими з 2014 року. Частині бізнесів, які були представлені на виставці цього року, довелося евакуюватися і відновлюватися майже з нуля вже двічі.
Журналістка Свої.City Ганна Курцановська відвідала виставку і розповіла про підприємців, які брали в ній участь. Global Voices публікують компіляцію трьох скорочених історій від Свої.City згідно угоди про обмін контентом.
Зелене, органічне, готове до споживання
Після окупації Росією Донецька і Горлівки у 2014 році сестри Тетяна Чернікова і Валентина Денисенко перебралися до Харкова, а у селі поруч відкрили ферму з вирощування мікрозелені. Назвали свій бізнес Green for you Food. Тетяна каже, що агробізнес в Україні має великі перспективи, якщо поєднати ресурси родючої землі та клімату з автоматизацією виробництва.
Тетяна і Валентина на своїй фермі. З архіву Green for you Food, опубліковано Свої.City з дозволу власників.
До тих пір сестри працювали у рітейлі, тобто, досвіду фермерства не мали. Тож спочатку вони навчалися веденню тепличного господарства і шукали партнерів. На відкриття бізнесу отримали грант, а також залучили власні заощадження. Будинок і земельну ділянку для ферми взяли в оренду, вирощували понад десяток культур на принципах органічного землеробства, продавали спочатку через соціальні мережі, а згодом – вже у великих торгових мережах. Водночас сестри стали проводити майстер-класи з міського фермерства для дорослих та дітей, в тому числі дітей з синдромом Дауна.
Справи у Green for you Food йшли добре: за словами Тетяни, компанія продавала в місяць близько 300 кг мікрозелені. В планах було розширити асортимент й відкрити лінію з виробництва заправок для салатів. Сестри навіть отримали грант на встановлення професійної кухні для виготовлення нової продукції.
А потім почалася повномасштабна війна. Ресторани, які в мирні часи купували у сестер мікрозелень, стали готувати для військових і цивільних безплатні обіди. Тетяна і Валентина віддавали ресторанам увесь свій урожай. А згодом приєдналися до роботи на кухні, адже працівників бракувало.
Коли в місті ставало дедалі небезпечніше, постало питання про переїзд. Заради безпеки двох дітей Тетяна з чоловіком переїхали у селище міського типу Оржиця на Полтавщині. Сестри перевезли туди нове обладнання і таки відкрили нове виробництво, але не соусів, а консервованих овочів і фруктів і готової їжі у реторт-пакетах для тривалого зберігання, яку споживають, наприклад, військові на лінії фронту, але також подорожувальники, або рибалки.
Тетяна на Схід Експо 2023. Фото Свої.City, використовується з дозволу.
Валентина залишилася у Харкові, де продовжує вирощувати мікрозелень та допомагати нужденним.
Тричі створювати інноваційне промислове підприємство з нуля
Науково-виробниче підприємство “Аеромех”, засноване понад 20 років тому в Луганську, – це виробник аеродинамічних сепараторів, які сортують насіння для посіву за ознакою біологічної стиглості. На повітряних потоках можна обробити від 1 до 150 тонн на годину, залежно від моделі сепаратора. “Аеромех” експортував свої машини по всьому світу. Олександр Чорнобай, засновник підприємства, розповів Свої.City:
“У Луганську наш завод займав велику площу. Російські окупанти майже одразу пограбували та зруйнували підприємство, тож поїхали ми з порожніми руками. Була тільки флешка з необхідними кресленнями”. Виробництво відновили на початку 2015 року у місті Кремінна Луганської області, для цього викупили два старих радянських цехи на 8000 квадратних метрів, навчили і працевлаштували 70 осіб. У 2022 році російські війська зруйнували і окупували Кремінну.
“Швидко зникла електрика і тому у нас не було можливості вивезти обладнання, – розповів Олександр. – Потрібна була електрика, щоб болгаркою різати станки. І кран, щоб їх підняти та завантажити. Тому виробничі потужності залишилися на окупованій території”.
Олександр Чорнобай і сепаратор зерна від “Аеромех”. З архіву Чорнобая, опубліковано Свої.City з дозволу власника.
“Аеромеху” довелося знову відновлюватися з нуля, цього разу на Черкащині в центрі України. Площа виробництва зараз – всього тисяча квадратних метрів, працівників – втричі менше, ніж було у Кремінній, але принаймні частина з них – це персонал з Кремінної, тобто, працівники з досвідом. Обсяги виробництва через брак обладнання значно впали. Зараз “Аеромех” виживає завдяки замовленням закордонних партнерів, яких наразі понад 70 відсотків від загальних контрактів. Олександр каже:
“На далеке майбутнє планів не будую, але є короткострокові. Хочеться відновити виробництва всього модельного ряду сепараторів. Бо наразі доводиться відмовляти у замовленнях, тому що фізично не можемо виконати деякі наші напрацювання. Сподіваюся, що перш за все нам вдасться запустити виробництво сепаратора на причепі, це фактично зерноочисний мінізавод. До речі, сепаратор на 80% складається з вітчизняних матеріалів і деталей”.
Боєприпаси і протези 3D-друком
Свій бізнес 3D.Farm краматорчанин Сергій Гаков розпочав як стартап у 2016 році. Кандидат технічних наук і колишній викладач місцевої машинобудівної академії разом з випускником Богданом Тристаном зацікавились комерціалізацією власних розробок в сфері технологій 3D-друку, який на той час в Україні був новинкою.
Спочатку Сергій планував займатися тільки наданням послуг тривимірного друку, але з часом вирішили зібрати власний 3D-принтер, над конструкцією якого деякий час вже працював Богдан.
Сергій Гаков і Богдан Тристан. Фото з архіву Гакова, опубліковано Свої.City з дозволу власника.
До повномасштабного вторгнення компанія випускала розробила п’ять серійних моделей 3D-принтерів, технологію серійного 3D-друку, а також інноваційну платформу для STEM-освіти. А ще займалася розробкою електромеханічних протезів. Через повномасштабну війну компанія втратила більшу частину свого бізнесу, більшість партнерів та партнерських виробництв, які виготовляли компоненти продукції. Тільки інжинірингову лабораторію та збірне виробництво зі складом готової продукції підприємцям вдалося врятувати. Обладнання і компоненти на Луганщині і Харківщині згоріли, але підприємство і сьогодні виплачує за них банківський кредит. Сергій каже:
“На Луганщині у нас була інноваційна платформа, на базі якої ми довго експериментували. У січні 2021 року налагодили серійне виробництво одного із компонентів для 3D-принтерів. І як нам зараз бути, я не знаю, бо в Україні більше ніхто таке не в змозі зробити”.
3D принтер, який 3D.Farm подарувала сільській школі в Донецькій області, серед руїн школи у 2022 році. З архіву Гакова, опубліковано Свої.City з дозволу власника.
Оцінивши втрати, Сергій Гаков вирішив реанімувати проєкти, які з різних причин були на паузі: 3D друковану платформу для FPV-дрона, адаптовану під мобільні виробництва, мобільну 3D-ферму, нові наочні моделі для STEM-освіти, а також елементи для ортопедії та протезування. До того ж, як розповів Сергій, “ми розробили комплект з понад 50 видів натурних макетів боєприпасів, вибухонебезпечних предметів для класів безпеки та навчання мінній безпеці у школах. Зараз працюємо над тренувальними моделями для саперів та вибухотехніків ДСНС, поліції і ЗСУ”.
Для реалізації всіх планів в повній мірі компанії наразі не вистачає обладнання і коштів на його придбання. Зараз виробництва 3D.Farm знаходяться в Одесі і Житомирі, в планах Сергія – відкрити підприємства у Німеччині і Італії.
