Напис “амазиг” мовою амазигів на фоні марокканського парламенту. Ілюстрація Норан Морсі для Global Voices.

Автор статті Мохаммед Удерн

Дитиною Мохаммед Аїт Амгар, крамар з регіону Азілаль у Марокко, вмів говорити тільки своєю рідною мовою, амазиг (берберською. – перекл.) У 1982 році, коли йому було вісім, йому стало погано в класі, і його вчитель саркастично запитав розмовною мароканською арабською (даріжа): “Ти їв висівки?”, маючи на увазі корм для худоби. Мохаммад, який погано знав арабську, не зрозумів запитання і сарказму в ньому і невинно відповів: “Так”. Цей випадок призвів до знущання з нього з боку однокласників і мав глибокий вплив на його життя, розповів він Global Voices:

“ⴰⵔ ⴱⴰⵀⵔⴰ ⵜⵜⵎⵏⴰⵍⴰⵏ ⵉⵎⵙⵍⵎⴰⵣⵉⵖⵏ ⴽⵔⴰ ⵏ ⵡⴰⴷⴷⴰⴷ ⴳ ⵉⴳⴳⵓⵜ ⵓⵣⵓⵅⵓ, ⵙ ⵍⴰⵡⴰⵏⵏ ⴰⴽⴽⵯ ⴰⴷⴷⴰⵢ ⵜⵜⵎⵉⵇⵇⵉⵔⵏ ⴰⴽⴷ ⵉⴳⴷⵓⴷⵏ ⵙⴰⵡⴰⵍⵏⵉⵏ ⵙ ⵜⵓⵜⵍⴰⵢⵜ ⵜⴰⵄⵕⴰⴱⵜ, ⴰⵢⵏⵏⴰ ⴰⵙⵏ ⵉⵜⵜⵙⵔⴰⴳⵏ ⴳ ⵓⵖⵓⵏⴼⵓ ⵙⴳ ⵜⵓⵜⵍⴰⵢⵜ ⵜⴰⵢⵎⵎⴰⵜ ⵏⵏⵙⵏ ⴷ ⵜⵔⵡⵍⴰ ⵙⴳ ⵓⵙⵙⵎⵔⵙ ⵏⵏⵙ.”

Носії амазиг часто стикаються зі складними ситуаціями, особливо у взаємодії зі спільнотами, в яких розмовляють арабською. Це може призводити до відчуття, що з них знущаються, і знеохочення послуговуватися рідною мовою. В результаті у них може з’явитися відраза до відкритого спілкування нею. 

З часом багато корінних амазигів у Північній Африці втратили свій розмовний амазиг внаслідок історичних і соціокультурних чинників, як-то фінікійське панування, окупація римлянами, ісламське завоювання і, насамкінець, французька колонізація. 

Проголошення офіційними мовами французької і арабської на додаток до сучасних соціальних і економічних чинників надалі призводило до маргіналізації культури і мови амазигів, зменшення їхньої присутності у суспільному житті і обмеження доступу до інформації і послуг. Як результат, мова амазиг перетворилася із практичного засобу комунікації на символ ідентичності для народу амазигів. 

Коротко про амазиг

Амазиг може похвалитися строкатою історією, яка охоплює тисячі років і численні діалекти.  

Через політичну чутливість цієї теми немає точних даних про кількість носіїв мови амазиг. Проте, за оцінками журналу Ethnologue, найбільша кількість носіїв, приблизно 13,8 мільйонів (у 2017 році), припадає на Марокко, за яким слідують Алжир з 8,8 мільйонами (у 2020) і Франція з приблизно 11,5 мільйонами носіїв (у 2022 році). В Алжирі амазиг офіційно визнали у 2016 році, а у Марокко у 2011 – це важливі віхи у збереженні її мовного і культурного спадку.

Вплив незахищеності мови амазиг на громадянську участь у Марокко

Мова – це потужний інструмент відображення культурної ідентичності і соціальної приналежності. Вона відіграє вирішальну роль у доступі до інформації і обміні нею, формуванні обміну знаннями. Абдула Бузндаг, експерт з соціолінгвістики і дидактичного викладання мови амазиг у Королівському інституті культури амазигів, в інтерв’ю Global Voices наголосив на недостатній інтеграції амазигів у суспільство Марокко: 

Доступ до інформації – це фундаментальне право носіїв мови амазиг у країні, визнане всіма міжнародними конвенціями про права людини. На жаль, державні і громадські служби часто задовольняють його не в достатній мірі, навіть якщо його врахування не вимагає значних фінансових ресурсів. 

Носії амазиг, які не володіють іншими мовами, стикаються з викликами у спробах інтеграції в суспільство і участі у громадській діяльності. Ці складності походять від їх обмеженого доступу до знань і громадських послуг через відсутність їхньої мови у громадському житті. На думку Бузндага, 

Це природно, що позбавлення якоїсь людської групи її культурних прав матиме негативний вплив на поведінку її членів. Мовна незахищеність може прямо вести до бойкоту інституцій, свідчення тому – бойкот віборів до 2011 року рухом амазигів. До того ж, це може призвести до загального небажання брати участь у політиці, яке служило би вираженням невдовллення.

Велика кількість асоціацій амазигів, Громадянська мережа амазигів, Марокканська амазигська демократична партія бойкотували парламентські вибори 2007 року через “брак визнання ідентичності і мови амазигів у конституції, а також поточну маргіналізацію державою проблем амазигів”. 

Обговорення прав амазигів у Марокко почалося у 1960-і роки за посередництвом низки асоціацій. Проте офіційна реакція з боку держави послідувала у 21 столітті, набувши розмаху після історичної промови короля Мохаммеда VI в Агадірі 17 жовтня 2001 року. Він наголосив, що амазиг належить всім марокканцям і є основним елементом марокканської культури. Офіційне визнання мови амазиг відбулося у липні 2011 року в світлі протестів Арабської весни у Марокко, коли люди вимагали демократичних реформ. 

Перепони для доступу до інформації і послуг 

Марокко досягло значних успіхів у визнанні і поширенні мови амазиг, створивши законодавчу рамку для підтримки її розвитку. Втім, непослідовність урядових зобов’язань стримує зростання. Як наслідок, амазиг досі стикається з перепонами, зокрема, з лише обмеженою офіційною підтримкою і інтеграцією у ключові сектори, як-то освіта, охорона здоров’я, судочинство і державне адміністрування. 

На особистому рівні амазиги стикаються з труднощами у взаємодії з урядовими інституціями через відсутність інформації і послуг на мові амазиг. Це перешкоджає їх участі у громадських відносинах, оскільки вони не можуть зрозуміти закони і урядові процедури, що призводить до їхньої маргіналізації і обмеженої інтеграції в міські спільноти. Подолання цих труднощів вимагає доброго володіння арабською і французькою мовами. 

Більше того, мовні бар’єри суттєво впливають на перспективи працевлаштування тих, чиєю рідною мовою є амазиг. Вимоги відмінного володіння французькою як у державному, так і в приватному секторі заважають офіційному працевлаштуванню, що змушує багатьох братися за неофіційну і низькооплачувану роботу у сільському господарстві і будівництві. Відсутність офіційної рамки для послуг, інформації і можливостей працевлаштування призводить до зростання рівня безробіття і економічних труднощів у спільноті амазигів. 

Боротьба за рівні можливості

Попри введення в початкову освіту у 2003 році, у 2023 мова амазиг залишається слабкою. З заяви міністра національної освіти Саїда Амзазі видно, що менше 500 тисяч студентів на рік з семи мільйонів мають заняття з амазиг, з 2003 року є всього дев’ять тисяч вчителів мови. Амазиг ніколи не викладали у середній і старшій школі, і час, призначений на її вивчення, обмежується трьома годинами на тиждень. 

Міністерство національної освіти прагне підсилити амазиг у системі освіти до 2030 року. Проте рух амазигів вважає, що цій ініціативі бракує чіткої дорожньої карти для ефективного просування викладання мови.  

У судовій гілці справи не набагато кращі; сторони мають володіти розмовною арабською, щоб вести свої справи в марокканських судах. Сім’ї амазигів діляться історіями свого досвіду в судах, особливо старше покоління, в якому розмовляють тільки амазиг.  

Одну з таких історій розповіли Global Voices. Наприкінці 1990-х років дід Османа Сі Хассайн з Азілаля отримав заочне рішення у земельній суперечці, хоча він був присутній у залі суду. Його неспроможність зрозуміти усну марокканську арабську, якою послуговувалися під час розгляду, призвела до невдалого результату. Він сказав: 

“ⵎⵇⵇⴰⵕ ⵜⴰⴹⵚⴰ ⵏⵏⴰⵖ ⴼ ⵡⴰⴷⴷⴰⴷ ⴰⴷ ⴳ ⵜⴰⵡⵊⴰ, ⵎⴰⵛ ⴷⴰⵔ ⵊⴷⴷⵉ ⵓⵔ ⵉⴳⵉ ⴰⵣⵔⴼⴰⵏ. ⵉⵣⵓⵅⵅⴰ ⵢⴰⵏ ⵙⴳ ⵉⵎⵙⵡⵡⵔⵉⵏ ⵏ ⵜⵙⵏⴱⴹⴰⵢⵜ ⵙ ⵢⴰⵏ ⵓⵙⵇⵇⵙⵉ ⵓⴹⵏⵉⵥ “ⵉⵙ ⴰⵛⵍⵃⵉ ⴰⴷ ⵜⴳⵉⵜ, ⵉⵙ ⵓⵔ ⵜⵙⵙⵉⵏⴷ ⵜⴰⵄⵕⴰⴱⵜ !” 

Хоча вдома ми посміялися з цього випадку, це було насправді нечесно відносно мого діда. Один зі співробітників суду познущався з нього і спитав глузливо: “Ви безграмотні? Ви не знаєте арабської?!”

Звіти ООН вказують на значне падіння кількості носіїв амазиг в Марокко. Деякі діалекти вже вимерли за останні роки, як амазиг Аїт-Руаді в регіоні Азілаль. Інші діалекти, такі як мова оазисів на сході, також на межі вимирання з лише кількома тисячами носіїв. 

Позтитивний зсув у статусі амазиг

Веб 2.0 спричинив революцію у доступності інформації на мові амазиг, особливо серед молоді. Тепер вони можуть легко спілкуватися своєю рідною мовою на платформах соціальних мереж і цифрових каналах як YouTube. У результаті цього у Марокко відбулося значне збільшення свідомих носіїв ідентичності амазигів на всіх рівнях, зокрема, в офіційних інституціях і політичних рухах амазигів, що принесло суттєвий прогрес і досягнення. 

Тим не менш, між громадянським суспільством амазигів і офіційним сектором онлайн існує помітна диспропорція. Репрезентація мови амазиг на державних сайтах відображає цю реальність. Офіційні сайти на амазиг мають мало контенту, погану якість і багато орфографічних помилок, що робить їх непопулярними в спільноті амазигів. Наприклад, хоча офіційний сайт прем’єр-міністра доступний арабською, французькою і амазиг, його вміст на амазиг не оновлювали роками, попри важливість залучення громадян. 

Королівський інститут культури амазигів залишається єдиним офіційним сайтом з якісним вмістом. 

Численні ініціативи, як приватні, так і колективні, підсилюють присутність мови і культури амазиг онлайн. Багато з них пропонують ресурси високої якості і користуються істотною популярністю. Серед прикладів – запуск у 2021 році Вікіпедії на амазиг, яку просувають майже 800 волонтерів, регіональні онлайн-словники, приватні новинні портали, цифрові бібліотеки і розважальні майданчики з тисячами відвідувачів. 

Марокко просунулося у внутрішньому примиренні, змінивши закони для задоволення вимог носіїв амазиг. Проте ефективне виконання залишається викликом. Повага до прав носіїв амазиг і сприяння мовній рівності культивуватиме соціальну інтеграцію і надаватиме носіям амазиг свободу вираження їх культури і ідентичності, дозволить їм брати більш активну участь у громадянському житті. 

Аїт Амгар вважає, що ситуація з правами амазигів значно покращилася відтоді, як у вісім років з ним стався неприємний випадок: 

ⴰⴷⴷⴰⴷ ⵏ ⵜⵎⴰⵣⵉⵖⵜ ⴳ ⵍⵎⵖⵔⵉⴱ ⵉⵏⵏⴼⵍ ⵙ ⴽⵉⴳⴰⵏ. ⵜⴰⵖⵓⵍ ⵜⵎⴰⵣⵉⵖⵜ ⵜⴳⴰ ⵜⵓⵜⵍⴰⵢⵜ ⵜⴰⵎⴰⴷⴷⵓⴷⵜ ⴳ ⵍⵎⵖⵔⵉⴱ, ⴰⵔ ⵜⴻⵜⵜⵓⵖⵔⴰ ⴳ ⵜⵉⵏⵎⵍ ⴷ ⴰⵔ ⵜⴻⵜⵜⵉⴳⵓⵜ ⵜⵉⵍⵉⵜ ⵏⵏⵙ ⴳ ⵜⵓⴷⵔⵜ ⵜⴰⴽⵓⵢⴰⵙⵜ ⵉⵎⵉⴽⴽ ⵙ ⵉⵎⵉⴽⴽ ⵎⵇⵇⴰⵔ ⵍⵍⴰⵏⵜ ⵜⵏⵎⴰⵔⵉⵏ ⴳ ⵓⵎⵏⵉⴷ ⵏ ⵓⵣⵣⵓⴳⵣ ⵏⵏⵙ ⴳ ⵜⵉⵍⴰⵡⵜ.

У статусі мови амазиг у Марокко відбулися великі зміни. Справи дайсно покращилися з тих пір! Тепер її офіційно визнають і викладають у школах. Навіть якщо все ще є проблеми з імплементацією.